Послідовні 40-річні зусилля керівництва Китаю в розвитку тріади «вантажна база — шляхові умови — флот» забезпечили стрімкий розвиток водного транспорту в КНР. Сьогодні у світі тільки шістьма річковими водними шляхами перевозять понад 100 млн тонн вантажу на рік. Перші три з них за обсягом вантажів — китайські: Янцзи, Перлинна ріка і Великий канал. Після них йдуть Рейн, Міссісіпі й Меконг.
За 2019 рік річками Китаю перевезли 3913 млн тонн вантажу, що більше, ніж по всіх річках світу, разом узятим, включаючи лідерів – США і Європу. До цього слід додати ще й 2727 млн тонн за маршрутами «річка-море». До відома: в Росії перевезли – 120 млн тонн і 25 млн тонн, в США (включаючи Великі Озера) – 521 млн тонн і перероблено 158,8 млн тонн, в ЄС і Великобританії 544,7 млн тонн і 70 млн тонн відповідно. По річці Меконг у В’єтнамі було перевезено 132 млн тонн вантажів.
Адже ще 25-30 років тому все було не так. Водний транспорт в Китаї до початку 80-х років розглядався як архаїчний, а річки – тільки як джерело води, основа сільського господарства й елемент гідроенергетики. Вантажі возили в основному по залізних і автомобільних дорогах.
Ось як змінювалися обсяги перевезень водним транспортом у Китаї.
Таким чином водний транспорт – колишній аутсайдер на початку 90-х років, – на початку XXI століття випередив у своєму розвитку залізниці Китаю.
У 2019 темпи зростання вантажних перевезень водним транспортом перевищили темпи зростання автомобільних перевезень.
Протяжність судноплавних шляхів по басейну річки Янцзи становить 64 825 км, по басейну Перлинної річки – 16 495 км, по басейну річки Хейлунцзян (Амур) – 8211 км, по річці Хуанхе – 3533 км, по Великому Китайському каналу Пекін-Ханчжоу – 1 438 км.
Основні судноплавні річки (Янцзи, Перлинна) в основному розташовані в економічно розвинених і густонаселених районах, і всі вони впадають в море із заходу на схід, що сприяє здійсненню комбінованих перевезень ріка-море.
Традиції гідротехнічного будівництва в Китаї йдуть з глибокої давнини: Великий Канал будувався з VII століття до н. е. до XV століття н. е. Протягом двох тисячоліть китайці з’єднали дві основні водні артерії країни – Янцзи й Хуанхе каналом протяжністю 1782 км і шириною від 15 до 350 м.
Золотий пояс Янцзи
Провідна річкова магістраль КНР – річка Янцзи у 2019 році забезпечила перевезення 2,39 млрд тонн вантажів. У воднотранспортній галузі Янцзи задіяно до
2 млн працівників – річковиків, портовиків, суднобудівників, а разом із суміжними галузями – до 10 млн осіб.
У басейні цієї великої річки, що займає приблизно 20% території КНР, проживають 600 млн осіб. Тут створюється приблизно 43% валового національного продукту Китаю.
Керівництво Китаю надає принципове значення розвитку цього суперрегіону з 11 провінцій і муніципалітетів, що отримав назву «Золотий пояс Янцзи». Голова КНР Сі Цзіньпін, виступаючи на спеціальному симпозіумі в листопаді 2020 року в місті Нанкіні, зазначив, що економічний пояс річки Янцзи повинен стати головною платформою для «зеленого» розвитку країни.
На берегах Янцзи розташовані такі центри як: найбільша агломерація у світі Чунцін з 40 млн осіб населення; місто Ухань з 11 млн осіб, його називають «річковим містом» і «містом озер»; морський порт Нанкін з населенням 6,3 млн осіб.
Кожен з цих центрів зі своєю значною економікою. Так в агломерації Чунцін зосереджені 5 автоскладальних заводів, понад 400 підприємств з виробництва автомобільних комплектуючих, понад 1000 заводів хімічної, металургійної та машинобудівної галузей. У Чунціні прозорі води річки Цзялін впадають в жовті води Янцзи. В Ухані, званому «інженерною столицею», розвиваються автомобілебудування, верстатобудування, оптика, біомедицина. У Нанкіні – верстатобудування, турбобудування, виробництво вантажних автомобілів, сільськогосподарське машинобудування, металургія, хімічна, цементна і легка промисловість.
Сама Янцзи судноплавна протягом 2850 км – від Шанхая до Шуйфу. За даними управління судноплавства по річці Янцзи при Міністерстві транспорту Китаю, загальна пропускна здатність портів на річці Янцзи у 2019 році склала 3,16 млрд тонн і 19,4 млн TEU, що відповідно на 11,3% і 10,9% більше, ніж у 2018 році.
На Янцзи діють 15 портів, кожен з яких має річну пропускну здатність 100 млн тонн або вище. Середня вантажність річкових суден на Янцзи у 2019 році склала 1880 тонн.
Місто Нанкін вважається морським портом, хоча знаходиться в 312 км вгору за течією від Тайцан, що знаходиться в гирлі. Глибина фарватеру в районі Нанкіна становить 12,5 м і дозволяє працювати морським суднам дедвейтом до 50000 тонн. Вище за течією також забезпечені унікальні шляхові умови: від Нанкіна до Ухань (1012 км від Тайцан вгору по річці) – глибина
6 м, придатна для роботи морських суден дедвейтом 10000 тонн; від Ухань до Ічана (2193 км від Тайцан вгору по річці) – 4,5 м, судна дедвейтом 5000 тонн, від Ічана до Чунціна (2400 км вгору по річці) – 6,0 м, від Чунціна до Ібінь (ще приблизно 300 км вгору) – 2,9 м, судна дедвейтом 1000 тонн.
Наступною після Янцзи за значимістю водною артерією КНР є басейн річки Перлинна – Чжунцзян (злиття річок Сіцзян (один з найбільших міст Китаю Гуанчжоу), Дунцзян і Бейцзян). На берегах естуарію розташовані Гонконг і Макао. Цей район виробляє приблизно третину всього валового внутрішнього продукту КНР.
Початок ери реформ водного транспорту Китаю
У 1960-і роки і пізніше розвиток водного транспорту КНР різко сповільнився. Річки сприймалися в основному як джерела води і електроенергії – було побудовано понад 1200 насипів і дамб, причому без шлюзів для суден. В результаті водні шляхи, доступні для судноплавства в будь-якому вигляді в 1960 році становили 172 тис. км, а вже в 1963 році – 110 тис. км, 1979 рік – 108 тис. км. Річки використовувалися в основному для перевезення вугілля, через велику відстань між вугільними кар’єрами і шахтами і промисловістю і тепловими електростанціями, яким це вугілля було необхідне.
Етапи реформування водного транспорту були наступними: децентралізація водного транспорту в 1985 році, комерціалізація – в 1989-му, введення ринкових принципів – в 1993-му.
Держава діяла поступово: було прийнято 16 програм з розвитку водного транспорту. Важливе значення мала професійна підготовка керівників держави. З чотирьох голів КНР у розглянутий період два за своєю інженерною спеціальністю мали безпосереднє відношення до водних ресурсів: Цзян Цземінь (1993 – 2003 роки) – інженер – електрик (інша сторона освоєння річок Китаю – гідроелектростанції), Ху Цзіньтао (керував КНР з 2003 по 2013 рік) – інженер – гідротехнік.
Першим кроком реформи було відновлення судноплавства і портового господарства, усунення вузьких місць в інфраструктурі. Другим – будівництво шлюзів і стандартизація водних шляхів. Третім – стандартизація флоту на основі уніфікації шляхових умов.
У 1989 році Мінтранс КНР запустив демонстраційні проєкти по інтермодальному транспортуванню вантажів, що дало старт перевезенням контейнерів річкою. У 1990 році перевезли 106 тис TEU, а в 1999 році – вже 1,88 млн TEU, в 2006 році – 7.82 млн TEU на рік.
Переломним став 1995 рік. Створено Національний План розвитку мережі водних шляхів «План 2 – 1 – 2». Цей План означав: два «горизонтальних маршрути» зі сходу на захід – магістралі річки Янцзи і Перлинна, один «вертикальний маршрут» – Великий Китайський Канал і дві дельти річок – Янцзи і Перлинна.
Розроблені та затверджені стандарти водних шляхів: клас I – глибина 3,5 – 4,0 м, типова вантажність судна 3000 тонн; клас II – 2,6 – 3,0 м, 2000 тонн; клас III – 2,0 – 2,4 м, 1000 тонн; клас IV – 1,6 – 1,9 м, 500 тонн; клас V – 1,3 – 1,6 м, 300 тонн; клас VI – 1,0 – 1,2 м, 100 тонн; клас VI – 0,7 – 0,9 м, 50 тонн.
На кінець 2019 року було 1 828 кілометрів водних шляхів класу I, 4 016 кілометрів водних шляхів класу II, 7 975 кілометрів водних шляхів класу III, 1 010 кілометрів водних шляхів класу IV, 7 398 кілометрів водних шляхів класу V, 17 479 кілометрів водних шляхів класу VI і 17044 кілометри водних шляхів класу VII.
Програма стандартизації суден
У 2007 році план розвитку водних шляхів було уточнено. Він отримав назву «План 2 – 1 – 2 – 18» (додали 10 приток Янцзи, 3 притоки Перлинної, Хуайхе – Шайінхе, Амур, Сунгарі, Мінцзян).
У 2006 році була створена Керівна група з розвитку судноплавства на річці Янцзи, в яку увійшли Мінтранс КНР і міста / провінції Шанхай, Цзянсу, Аньхой, Цзянсі, Хубей, Хунань, Чунцін, Сичуань і Юньнань.
У 2016 році запущена в роботу гребля і шлюз разом з суднопідіймачем найбільшої у світі гідроелектростанції «Три ущелини». До споруди гідровузла «Три ущелини» на ділянці Чунцін – Ічан довжиною
660 км було 139 небезпечних мілин і барів, 46 ділянок з одностороннім рухом. Ситуацію змінили побудовані двонитковий п’ятикамерний шлюз 280 х 34 х 5 м для суден вантажністю до 10 тис. тонн (основний шлях для вантажних суден) і суднопідіймач 120 х 18 х 3,5 м для суден вантажністю до 3 тис. тонн (може підіймати до 18 відносно невеликих суден в день, як правило, пасажирських).
Вже у 2016 році середня вантажність судна, що пройшло через «Три ущелини», досягла 4240 тонн (понад 50% – вантажність понад 2,5 тис. тонн, приблизно 15% – 5 тис. тонн і більше).
На 27 червня 2020 роки за 17 років через гідровузол «Три ущелини» пройшло 873 800 суден, перевезено 1,46 млрд тонн вантажу і 12,23 млн пасажирів.
Сумарні інвестиції (від усіх джерел) в водний транспорт (включаючи порти) в 2019 році склали 61,4 млрд юанів (9,8 млрд доларів США).
Стрімко розвиваються спеціалізовані річкові судна – накатні, контейнеровози, танкери для нафтопродуктів і хімікатів, судна для перевезення цементу.
У 2017 році середній вік суховантажного судна становив 9,8 років, пасажирського – 10,6 років, танкера – 11,7 років, контейнеровоза – 9,5 років, накатного судна – 14,1 рік, несамохідних барж – 11,4 роки, інших суден – 14,2 роки.
У 2019 були розроблені нові стандарти типів суден водного транспорту, в тому числі були переглянуті основні стандартні серії суден для річки Янцзи і каналу Пекін-Ханчжоу (Великого Китайського каналу).
П’ять головних досягнень КНР до 2020 року в сфері водного транспорту:
1. Створена національна мережа водних шляхів з магістралями високої якості і великими портами. Масштаб гідротехнічного будівництва та днопоглиблення вважається одним з кращих в світі. Станом на кінець 2019 року протяжність внутрішніх водних шляхів Китаю досягла 127 тис. кілометрів, посівши перше місце в світі. Провідні річкові порти становлять собою комплексні транспортні вузли (хаби), які орієнтовані на перевалку в основному контейнерів, вугілля і руди.
2. Обсяги перевезень по річці є провідними у світі, а їх ефективність і прибутковість продовжують збільшуватися. Кількість річкових суден в Китаї у 2018 році склала 124 345 одиниць сумарною вантажністю 129,2 мільйона тонн.
3. Постійно збільшується частка річкового транспорту в транспортній системі країни. У 2019 році обсяг річкових перевезень і вантажообіг склав 8,3% і 8,2% від обсягу національних вантажних перевезень і вантажообігу за той же час, що на 2,5% та 4,3% відповідно більше, ніж у 2010 році.
Швидко розвивалися передові логістичні рішення, такі як інтермодальні залізнично-річкові перевезення і безперевалкові перевезення річка-море.
Обсяг перевезень вантажів у міжнародному сполученні ріка-море досяг 1,7 млрд тонн, а обсяг інтермодальних перевезень досяг 202 тис. TEU.
4. Здійснюється постійний розвиток системи аварійно-рятувальної готовності на водному транспорті. Створена система спостереження за безпекою судноплавства та забезпечення рятувальних операцій. Розвиваються засоби пошуку та порятунку людей в аварійних ситуаціях на річці та аварійного реагування на розливи нафти. Час реагування на провідних магістралях не перевищує 45 хвилин. Середній річний показник успішності пошуку і порятунку на воді склав не менше 96%.
5. Вдалося забезпечити прорив в ключових напрямках забезпечення захисту навколишнього середовища. Йде активне будівництво берегових очисних споруд та зачисних станцій для наливних і хімічних вантажів, берегових терміналів для заправки зрідженим природним газом (ЗПГ), електропостачання суден від берегових мереж, будівництво суден, що працюють на ЗПГ і «батарейках».
Hennadii Yehorov, professor, Doctoral Degree in Technology, CEO of the Marine Engineering Bureau
