«За гарною обгорткою про спрощення процедур для моряків, яку нам намагалися «продати», завжди був прихований мотив»

Oleg Grygoriuk

Chairman of the Black Sea Primary Trade Union of Seafarers, Chairman of the Trade Union of Maritime Transport Workers of Ukraine, Ambassador of Goodwill of the International Maritime Organization in Ukraine, Vice President of the International Association of Sea Captains.

Щорічно близько 5 000 українських моряків отримують нові дипломи, щоб отримати вищі посади, і ще близько 18-20 тисяч – підтверджують свою кваліфікацію. Протягом останніх двох років ці процедури стали схожими на ходіння по муках, оскільки систему поглинув цілковитий хаос і плутанина. Редакція звернулася до Голови Профспілки робітників морського транспорту України Олега Григорюка, щоб почути позицію Профспілки та поставити питання, які сьогодні так хвилюють моряків.

Які цілі та завдання Ви поставили перед собою, ставши Головою ПРМТУ? Що вже вдалось реалізувати?

Головою я був обраний у травні 2021 року і, звичайно ж, одразу розпочав реалізацію всіх ідей та планів, які ми поставили перед собою на початку року: удосконалення соціального діалогу з нашими соціальними партнерами, з Міністерством інфраструктури, Морською адміністрацією.

На сьогодні наша Профспілка як найбільша галузева профспілка в Україні на морському транспорті та єдина морська членська організація ITF, що представляє Україну в міжнародному профспілковому русі, має досить великий спектр завдань, серед яких, зокрема, налагодження зв’язків з міжнародними партнерами. Цього року відбувається перепідписання колективних угод ITF формату IBF та TCC, це ті основні документи, які впливають на працю та побут моряків, а також, що найважливіше, на рівень заробітної плати.

У такий складний період ми також займаємося реалізацією різних соціальних проєктів. З початку року відвідали велику кількість наших первинних профспілкових організацій по всій країні. Наразі досить складна ситуація. Там, де відбуваються концесійні процеси, ми намагаємося бути частиною цих процесів, щоб гарантувати нашим членам Профспілки захист їхніх інтересів.

Ми активно допомагаємо організовувати вакцинацію для членів Профспілки, підкреслюю – лише для тих, хто просить нас організувати такий сервіс. Близько 500 осіб пройшли повний курс вакцинації від COVID-19 не лише в Одесі, а й у регіонах.

Ми також продовжуємо займатися навчальними проєктами. Щоправда, зараз, з урахуванням карантинних обмежень складно продовжувати активний навчальний процес.

Наша ключова робота – це захист трудових прав та інтересів членів нашої Профспілки у контексті претензійної роботи. На превеликий жаль, кількість смертельних випадків із нашими моряками на судах збільшилася. Я не пам’ятаю, щоб раніше стільки родичів до нас зверталося з таких сумних випадків. Ми ведемо переговори з іноземними роботодавцями на судах, де трапляються такі трагічні випадки та підтримуємо зв’язок із родичами, консультуємо їх. У результаті допомагаємо домогтися компенсації.

Також досить багато питань із невиплатами заробітної плати. Наш claim handling департамент, наші співробітники, які займаються претензійною роботою, ITF інспекторат, вкотре змогли повернути невиплачених понад $1.5 млн за ці 10 місяців, у тому числі компенсації українським морякам або членам їхніх сімей.

Яка позиція Міністерства інфраструктури щодо визнання моряків «ключовими робітниками»?

Дуже давно це питання порушували, залучаючи депутатський корпус, і ваше видання висвітлювало SEAFARERS DAYS ODESSA 2021 – захід, який ми проводили цьогоріч за участю представників Міністерства, депутатів, гравців морського ринку. Також постійно  поповнюється список країн, які визнали своїх моряків «ключовими робітниками» та у всіх можливих сферах намагаються сприяти їхньому безперешкодному перетину кордону, першочерговій вакцинації, наданню першої допомоги у разі COVID-захворювання.

Це досить декларативна норма. Вона дозволила б Профспілці та Міністерству, як профільному органу управління та формування політики на морському транспорті, вести більш відкритий соціальний діалог, допомагати морякам у всіх взаємозв’язках та у всій роботі, що стосується держави. У нас було кілька зустрічей з Міністром інфраструктури на тему підписання меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством та нашою Профспілкою, до якої було б закладено ключові декларативні норми, прописано основні моменти. Це повноцінне сприяння з нашого боку ратифікації Конвенції MLC, 2006 та допомога у написанні профільних законопроєктів.

За останні 10 років ми зробили велику роботу в цьому напрямку і неодноразово запрошували до України представників Міжнародної організації праці, які безпосередньо зберегли за собою авторство цієї Конвенції та проводили величезну кількість міжнародних семінарів, які розкрили гравцям ринку реальну ситуацію у співпраці.

Усі крюїнгові компанії, які мають ліцензії та працюють з іноземними партнерами, мають свій MLC-сертифікат та працюють відповідно до Конвенції MLC, 2006, тому ратифікація цього документа ні для кого не буде сюрпризом, а навпаки, підкреслить, що Україна не байдужа до своїх моряків, допомагає в освіті, у захисті інтересів, у наданні допомоги. Це дуже важливо і з погляду міжнародного іміджу, тому що Україна відома багатьма негативними аспектами — це й анексія Криму, війна на сході та різні внутрішні проблеми, з якими безпосередньо стикаються українські моряки. Тому потрібно надсилати позитивні сигнали міжнародній морській спільноті.

Українську систему дипломування моряків лихоманить уже рік. Як ПРМТУ оцінює поточний стан справ?

Безумовно, ситуація є критичною і потребує негайних рішень. Важливо відзначити, що, на жаль, систему дипломування почало лихоманити набагато раніше. Ще у 2019 році, коли різко злетіли ціни на послуги навчально-тренувальних центрів.

Було сформовано «клуб тренажерних центрів», сертифікати про закінчення яких стали вимагати як умову допуску на підтвердження кваліфікації в ДКК. Цей «клуб» формувався Морською адміністрацією та Інспекцією з дипломування моряків абсолютно штучним шляхом відмов морякам у прийнятті документів для допуску до ДКК, шляхом непроведення оглядів тренажерних центрів, що не входять до «клубу», відмови у видачі їм Протоколу відповідності підготовки за напрямами. Міністерство інфраструктури майже рік не оновлювало список схвалених тренажерних центрів, хоча має це робити кожні 3 місяці. Тоді ми відреагували негайно.

На початку лютого 2019 року в офісі ПРМТУ ми провели відкриту зустріч, на яку запросили всі зацікавлені сторони: Міністерство інфраструктури, Морську адміністрацію, ІПДМ, керівників тренажерних центрів, системних крюїнгових компаній і, звичайно ж, моряків. Запис цієї зустрічі є у відкритому доступі у мережі.

Тільки після численних листів ПРМТУ, а також після тиску з боку низки народних депутатів України, якраз під виїзне засідання Центральної ради ПРМТУ, яке ми спеціально проводили у Києві, Міністерство вперше за рік оновило список схвалених тренажерних центрів. Я не випадково повернувся у 2019 рік. Вже тоді сформувалися основні риси, якими можна схарактеризувати поточну ситуацію в дипломуванні моряків: повна відсутність будь-якого діалогу з Міністерством, Морською адміністрацією і тим більше з Інспекцією; відсутність будь-якого системного планування.

На жаль, ситуація не змінювалася, незалежно від зміни керівництва цих відомств. Наприклад, питання якості та вартості підготовки в тренажерних центрах все ще дуже актуальне. Однак його вміло замінили іншою топ-проблемою для українських моряків: спочатку на введення повністю корупційного AST-тест, потім на електронний кабінет моряка, далі – дипломи з QR-кодами. Кожен наступний крок чиновників приводив лише до погіршення ситуації, і зрештою дипломування моряків виявилося повністю паралізованим.

З приходом Міністра інфраструктури Олександра Кубракова з’явилися перші ознаки того, що ситуація може змінитися на краще. Як мінімум зараз є прямий діалог. Позицію ПРМТУ почули. З боку Міністерства є реальні кроки до нормалізації ситуації.

Що було зроблено Профспілкою для захисту прав моряків?

Ми подали кілька судових позовів щодо визнання протиправної бездіяльності Інспекції та Морської адміністрації, допомагали морякам відстоювати свої права після неправомірних рішень Державної кваліфікаційної комісії. За цей період ми не погодили жодного проєкту змін до наказів Міністерства, які регулюють питання дипломування моряків.

За гарною обгорткою про спрощення процедур для моряків, яку нам намагалися «продати», завжди був прихований мотив: мільйон нових абсурдних вимог для моряків щодо підтвердження стажу роботи на судах, вимог щодо обов’язкового використання нікому не відомої інформаційної системи, яка працює без будь-якого захисту персональних даних моряків і нікому не відомому місці на загадкових серверах.

Спільно з провідними тренажерними центрами та системними крюїнговими компаніями було підготовлено повністю новий проєкт Порядку огляду навчально-тренажерних центрів, який було передано до Міністерства ще у серпні 2020 року і який, на жаль, загинув у Міністерстві. Саме нашою Профспілкою було підготовлено проєкт закону України про внесення змін до статті 51 Кодексу торговельного мореплавства України для надання морякам права повторно підтверджувати кваліфікації на підставі стажу роботи на судах.

Всім відомий проєкт 3944, внесений народним депутатом Іваном Шинкаренко, критикували деякі експерти: він не розв’язує всі проблеми моряків, а лише їх частину, наприклад,  збереження ГКК.

По-перше, згадайте, хто критикував і коли. У період місцевих виборів в Одесі, коли лише лінивий кандидат не використав цього приводу у своїй агітаційній кампанії.

По-друге, основна мета розробки законопроєкту – дати морякам право повторно підтверджувати кваліфікації, виходячи зі стажу роботи на судах без складання іспиту до ДКК, але це понад 70% моряків, які проходять ДКК.

Під цю позицію ми мали залізне обґрунтування – Правило I/11 Конвенції ПДНВ, фактично пряма норма міжнародної конвенції, ратифікованої Україною. Якби ми намагалися змінити інші питання, наприклад, повністю прибрати ГКК або врегулювати питання роботи тренажерних центрів на законодавчому рівні, ми одразу отримали б безліч питань від народних депутатів: якщо не ДКК, то хто і як підтверджуватиме кваліфікацію моряків, ціна та безпека цієї послуги та ін. Ми отримали б зовсім інший рівень протидії й не досягли б жодного результату.

Зрештою, проєкт Закону №3944 був підтриманий абсолютною більшістю голосів, і моряки змогли повторно підтвердити кваліфікацію лише на підставі стажу роботи на судах. Другою важливою нормою, яку ми закладали у проєкт, стало те, що Положення про звання осіб командного складу морських суден та порядок їхнього присвоєння затверджується Кабінетом Міністрів України, а не Міністерством.

Це обґрунтовується тим, що Положення про звання давно застаріло, не відповідає стандартам Конвенції ПДНВ і вимагало комплексного перегляду. Міністерство ж не виявляло будь-якої активності, а тим паче ефективності у цьому питанні. Тому в законопроєкт було закладено норму, яка фактично зобов’язує Міністерство протягом трьох місяців з моменту набуття чинності законом розробити нове Положення про звання та передати його на затвердження до Кабінету Міністрів.

На жаль, і ці три місяці вже давно завершилися, а віз і нині там. Міністерство не прагне врегулювати порядок повторного підтвердження кваліфікації на підставі стажу роботи на судах, чим користується Інспекція, яка спочатку проводила суто формальні засідання ДКК для повторного підтвердження кваліфікації, а зараз так взагалі змушує моряків складати Автоматизовану систему тестування (АST-тест) навіть за наявності у них стажу.

При цьому ПРМТУ ще у липні було розроблено та в робочому порядку передано до Міністерства проєкт постанови Кабінету Міністрів України, який мав повністю врегулювати питання повторного підтвердження кваліфікації. Але й цей проєкт «загинув» у Міністерстві без жодних коментарів чи пояснень із боку чиновників.

Мінінфраструктури заявило про фактичний запуск експерименту з тестування моряків із використанням системи CES. Чи зможе цей сервіс зняти напругу під час оцінки компетентності моряків?

Насамперед викликає побоювання, що використовувана інформаційна система, так званий «електронний кабінет моряка», як і раніше, фактично функціонує без жодного захисту персональних даних моряків. Моряків змушують оформлювати доручення на ім’я так званих «агентів», які фактично і вводять за моряків усі дані до цього електронного кабінету.

Тому перший зріз ефективності експерименту МІУ ми побачимо за статистикою того, скільки моряків віддадуть перевагу CES-тесту геть-чисто корупційному АST-тесту. Звичайно, CES-тест, на перший погляд, виглядає як хороша альтернатива для моряків. Але до самого експерименту є обґрунтовані застереження.

По-перше, тест виключно англійською мовою. Тут слід зазначити, що чиновники Міністерства довго заявляли, що CES-тест буде єдиним безальтернативним способом підтвердження кваліфікації. При цьому, для певних категорій моряків, наприклад, членів екіпажів суден портового флоту, підтвердження кваліфікації англійською практично неможливо.

По-друге, спочатку було очевидно, що компанія Seagull не надасть дозволу на публікацію питань та відповідей тестових завдань на офіційному ресурсі Морської адміністрації, як того вимагає ухвала Кабміну.

У цих умовах стає незрозумілим, як моряку підготуватися до проходження тесту. Загалом підтвердження кваліфікації не може бути відірвано від роботи всієї системи підготовки моряків. Державна кваліфікаційна комісія – фінальний етап підготовки моряка у вищих та професійно-технічних навчальних закладах, тренажерних центрах та на курсах підвищення кваліфікації.

По-третє, стандартний CES-тест складено в такий спосіб, що, наприклад, адміністратор, формуючи тест з метою оцінки кваліфікації судноводіїв, крім вибору рівня управління чи експлуатації зобов’язаний вибрати тип судна. Це створює умови, за яких моряку може бути сформований тест із питаннями для суден, на яких він ніколи не працював. Крім того, така форма оцінки не коректна з погляду перевірки знань та навичок моряка таблицям компетентності Кодексу ПДНВ.

Для механіків ситуація ще складніша, оскільки CES-тест формує тестові питання не за критерієм потужності силової установки, як це передбачено Конвенцією ПДНВ та законодавством України, а за критерієм швидкості обертання двигуна – medium speed або low speed.

Зазначу, що судновласники чи крюїнг, які використовують CES-тест, формували тестові завдання під свої конкретні вимоги. Аналогічні тести сформовані для тестування моряків відповідно до вимог Морських адміністрацій Норвегії чи Сполученого Королівства. Цілком очевидно, що така робота мала бути проведена і в Україні до початка реалізації експерименту.

Олегу Ігоровичу, виходить, що ГКК це і є найголовніша проблема. Чи можна моряку захистити себе від свавілля чиновників на цьому етапі?

ГКК є важливим, але не єдиним засобом тиску корупціонерів на моряка. Як я зазначав раніше, до етапу ГКК моряку ще потрібно дійти, «палиці в колеса» моряку ставлять набагато раніше: відмовлтися приймати заяви, підтверджувати стаж або ще з десятків інших причин.

Зазначу, що й самі моряки з різних причин не готові боротися у правовому полі, якщо їх завалили на ГКК. Так, цього року лише шість моряків звернулися до ПРМТУ із заявами про те, що їх безпідставно «завалили» на ДКК. Ми надали негайну юридичну допомогу всім морякам, хоча лише один із них був членом ПРМТУ.

Близько місяця тому за одним із поданих нами позовів судом винесено рішення на користь моряка: дії Інспекції та представників ДКК визнано протиправними, а всі протоколи ДКК мають бути анульовані. При цьому критично неприпустимим є термін судового розгляду. За цей час моряк за своїми чинними документами встиг сходити в рейс на посаді нижче за ту, на яку міг претендувати, і повернувся якраз до фінального засідання. Судовий процес за позовом другого моряка все ще триває вже в легендарному Окружному адміністративному суді м. Києва.

Які спільні дії необхідно провести ПРМТУ та Міністерству інфраструктури, щоб створити нові робочі місця для українських моряків та кадетів перед іноземними судновласниками?

Насправді це одна з найактуальніших тем останніх 5 років для нашої Профспілки. За великим рахунком це має бути одним із пріоритетних завдань Міністерства інфраструктури, ми це обговорювали в рамках можливого меморандуму.

Ми активно займаємося просуванням українських моряків для іноземного судновласника, особливо фокусуючись на тих судновласниках, які ніколи на нашому ринку не працювали, не знають специфіки роботи з українськими моряками, слабо уявляють собі, як наш ринок функціонує. І для цього кілька років тому ми створили формат Європейсько-азіатського морського саміту, куди запрошували наших профспілкових партнерів і судновласників з усього світу, які були потенційно зацікавлені в українському ринку.

Це дало свої плоди: кілька компаній після цих конференцій прийшли на український ринок, почали працювати з крюїнговими компаніями в Україні, створили свої офіси та профільовані структури, які займаються підбором кадрів та надають нові робочі місця українцям. Ми підрахували, що за цей період ми створили близько 500 нових робочих місць для українських та рядових офіцерів.

Ми продовжуємо цю роботу, але на цей час вона призупинилася через пандемію та через неможливість наших потенційних партнерів прилітати в Україну. Свого часу ми з міжнародними партнерами інвестували серйозні кошти для того, щоб удосконалити якість тренажерної бази для наших курсантів, які також є членами Профспілки.

Що являє собою соціальний проєкт UnionDent?

Ми продовжуємо реалізовувати різні соціальні проєкти та, зокрема, це перший, мабуть, проєкт у Європі. Union Dent – створена Профспілкою стоматологія для її членів певної категорії. Наші партнери, німецька профспілка ver. di, виступили з ініціативою, щоб українські моряки, які працюють на судах німецьких судновласників, могли звертатися до нас та безплатно отримувати стоматологічні послуги. Особливо це актуально перед рейсом. Як сказав на відкритті цього проєкту один із членів Профспілки: «Маленькі проблеми на березі можуть обернутися великими проблемами на судні». Коли в тебе немає доступу до стоматологічних послуг, ти не можеш відвідати клініку та вирішити своє питання, перебуваючи за сотні морських миль від найближчого порту, це дуже актуально. Сподіваємося, що цей проєкт буде популярним серед цієї категорії членів Профспілки, і ми зможемо розширити сферу цих послуг і для інших членів ПРМТУ.

Розмову вела Марина Самсонова

Теґи:

Читайте також

Сьогодні набуває чинності ембарго з боку ЄС і Великобританії на російське вугілля
Сьогодні набуває чинності ембарго з боку ЄС і Великобританії на російське вугілля

З сьогоднішнього дня, 10 серпня, починає діяти заборона на перевезення вугілля та інших твердих викопних видів палива через територію Євросоюзу та на їхнє постачання в…

Міст біля Каховської ГЕС став непридатним для використання
Міст біля Каховської ГЕС став непридатним для використання

В Оперативному командуванні «Південь» заявили, що міст через Дніпро в Херсонській області, який йде через греблю Каховської ГЕС, наразі є непридатним для використання російськими окупаційними…

Перше судно «зернового коридору», яке не прийняв Ліван, розвантажують у Туреччині, також очікуються два судна на прибуття
Перше судно «зернового коридору», яке не прийняв Ліван, розвантажують у Туреччині, також очікуються два судна на прибуття

Судно Razoni, яке першим вийшло з українського порту після досягнення домовленостей про коридори для безпечного вивезення української сільгосппродукції морем, почали розвантажувати в Туреччині, в порту…

Коментарі