Міністерство інфраструктури України спільно з Міністерством цифрової трансформації України й ГО “Інститут аналітики та адвокації” та за підтримки USAID / UK aid проєкту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS” активно реалізують проєкт з впровадження електронної товарно-транспортної накладної в Україні. Ми поспілкувалися з представниками компанії Kernel – найбільшим виробником та експортером соняшникової олії в Україні. Микола Мірошниченко, Директор з логістики, та Ірина Пижова, Керівник відділу контролінгу та обліку витрат департаменту логістики, поділилися досвідом переходу Kernel на електронну форму ТТН.
Director of Logistics at Kernel
Head of the Controlling and Cost Accounting Department of the Kernel Logistics Department
Коли ви розпочали використання е-ТТН в тестовому режимі?
І. П. Пілотування використання електронної товарно-транспортної накладної у нас тривало з 20 жовтня до 30 листопада 2020 року. До участі в пілотному проєкті долучилися 5 диспетчерів Бандурського олійноекстракційного заводу, 24 водії партнерів-перевізників та 4 вагарі терміналу «Ніка-Тера».
На той момент ще не було нормативно-правової бази, яка б вас зобов’язувала використовувати е-ТТН. Чому ви вирішили так завчасно розпочати впровадження е-ТТН?
М. М. Kernel взяв участь у пілотному проєкті за власною ініціативою, щоб зрозуміти процес обміну інформацією зсередини, налаштувати власні бізнес-процеси з урахуванням нових вимог. Майбутнє – за прогресивними технологіями, а Kernel як один із найбільших замовників транспортних послуг задає тренди бізнес-середовищу. Власним прикладом ми прагнули продемонструвати партнерам та ринку необхідність зміни підходів та процесів.
Які складнощі ви виявили у процесі переходу на використання е-ТТН?
І. П. Найзручніший спосіб формування е-ТТН – через смартфон або планшет. У частини водіїв не було відповідних гаджетів, що унеможливлювало їх участь у тестуванні системи. Разом з тим, отримати електронний цифровий підпис як посадової особи можна було лише в обласних центрах, а перевізники, працівники терміналу та заводу перебували у регіонах. Тому ми домовлялись з представниками АЦСК про виїзді видачі КЕП для співробітників, це дозволило істотно пришвидшити процес отримання КЕПів та скоротити витрати на це. Через недосвідченість водії часом забували паролі від кабінету в системі, не пам’ятали, куди потрібно зайти для підписання е-ТТН. Останній пункт – банальна відсутність інтернет-покриття в місці завантаження.
Чи є використання електронної форми ТТН більш економічно вигідним для бізнесу, ніж використання паперових накладних?
І. П. Однозначно, так! І не тільки економічно вигіднішим, але й більш захищеним. Помилки при формуванні документу зводяться до мінімуму, тому всі необхідні дані відображаються коректно. Крім того, вантажовідправник, маючи доступ до е-ТТН, може точніше відображати рух своїх товарно-матеріальних цінностей.
Які є особливості використання системи е-ТТН для агросектору?
М. М. Серед особливостей в агросекторі – існують певні труднощі із якістю зв’язку в сільській місцевості, особливо в місцях збирання врожаю, відсутність вагових пунктів у полях. Використання електронної товарно-транспортної накладної передбачає обов’язкове зазначення ваги вантажу при завантаженні автотранспорту. Однак через складнощі з визначенням точної ваги при завантаженні машини, потрібна можливість її подальшого уточнення, наприклад, вантажоодержувачем під час розвантаження.
Як ви оцінюєте діяльність уряду з впровадження е-ТТН?
М. М. Мінінфраструктури повинне використовувати ширшу інформаційну стратегію, що, до речі, стало дуже помітним в останні місяці. При цьому ми бачимо і певні кроки Мінцифри, які допомагають з реалізацією проєкту в межах стратегії відмови держави від паперового документообігу, особливо у тому, що стосується спрощення користування електронними підписами і переходу на хмарні КЕПи.
На вашу думку, ринок перевезень готовий до переходу на електронну форму ТТН?
І. П. Ринок готовий, але повному переходу на е-ТТН заважає відсутність КЕП у всіх співробітників, які будуть залучені до процесу.
М. М. Гадаю, тут проблема не стільки в технічній готовності, скільки в тому, що ринок не задумується над подібним, поки це не стане обов’язковим.
Що ви можете порадити іншим учасникам ринку, які планують використання е-ТТН?
М. М. Найголовніша порада – розпочинайте підготовку до цифрових змін в транспортних перевезеннях просто зараз, тому що коли використання е-ТТН стане обов’язковим, вносити зміни в інформаційні системи та змінювати процеси буде вже набагато складніше. Також враховуючи поточну ситуацію в країні (військовий стан), необхідно попередньо продумати, як працювати, коли немає інтернету або стільниковий зв’язок нестабільний. Це питання як до компаній, які готуються до впровадження системи е-ТТН, так і до Мінцифри та Мінінфраструктури.
І. П. Абсолютно згодна. Вже зараз можна почати обирати провайдера електронного документообігу, що допоможе вирішити ваші задачі, укладати з ним договір, запускати процес отримання підписів для всіх учасників перевезень, розпочинати налаштування своїх ІТ-систем згідно з технічними та законодавчими вимогами до е-ТТН. Все це наблизить до мети і дозволить заздалегідь бути готовими до змін.
