Підсумки засідання Ради порту Рені, що відбулася в Одесі за ініціативи АМПУ

5 жовтня 2018 року в головному представництві ДП «АМПУ» в м. Одеса відбулося засідання Ради морського порту Рені. Були обговорені основні напрямки розвитку порту, а також відпрацьована спільна позиція АМПУ, міських органів ради, державного та приватних стивідорів щодо змін до закону «Про спеціальну економічну зону Рені», які дозволять залучити до розвитку портів нові інвестиції та будуть враховувати інтереси місцевих органів влади та адміністрації порту, як органу відповідального за його стратегічний розвиток.

«У стивідорних компаній, міської ради Рені та АМПУ накопичилось багато питань які, потребували конструктивного обговорення. Вдалося опрацювати спільну позицію щодо подальшого розвитку порту, як у частині реалізації інфраструктурних проектів з днопоглиблення, так і вкрай необхідного берегоукріплення. Крім того ми дійшли згоди щодо спільної позиції АМПУ, стивідорних компаній та місцевої влади стосовно змін до законодавства, які дозволять дати друге життя СЕЗ «Рені» та залучити інвесторів до розвитку порту», – зазначив керівник АМПУ Райвіс Вецканганс.

Зокрема Радою порту було рекомендовано не ініціювати внесення змін до Податкового кодексу України щодо пільг для інвесторів по сплаті земельного податку. Це дозволить місцевим органам влади зберегти надходження до бюджетів від цього виду податку. Також було вирішено зберегти за місцевою владою повноваження щодо погодження інвестпроектів, які будуть реалізуватись у СЕЗ «Рені». Разом з цим учасники Ради погодились, що ДП «АМПУ» в особі адміністрації порту має стати органом господарського відання СЕЗ «Рені» рівновіддаленим від суб’єктів стивідорного бізнесу в порту.

Голова Ради порту – начальник Ренійської філії ДП «АМПУ» Сергій Строя ознайомив членів Ради порту із станом виконання заходів, передбачених Планом розвитку морського порту Рені. Фінансовим планом Ренійської філії вперше за останні декілька років заплановане виконання експлуатаційних днопоглиблювальних робіт на акваторії порту та у причалів з розрахунку мінімального об’єму 44 тис.м3 ґрунту. Станом на сьогодні укладено договір на надання послуг з експлуатаційного днопоглиблення у портах Ізмаїл та Рені. Загальний орієнтовний об’єм вилученого ґрунту 200 тис. м3 (136 тис. м3 – Ізмаїл, 44 тис. м3 – Рені). Загальна сума договору – 31,9 млн.грн. Строк виконання робіт на акваторії порту Рені – грудень 2018 р.-березень 2019 р.

АМПУ проведе до кінця року проектно-вишукувальні роботи з ремонту берегоукріплення, що знаходяться на балансі філії, довжиною 286 м. Безпосередньо роботи з берегоукріплення вартістю 4,2 млн.грн. планується виконати у 2019 році. 

Відкрітим залишилося питання берегоукріплення вздовж р. Дунай довжиною 605 м. Цей проект потребує значних капіталовкладень і за приблизними оцінками експертів вартість робіт  може  скласти біля 250 млн.грн. До того ж на сьогодні Ренійська філія не має правових підстав для фінансування цього будівництва, через відсутність права користування земельними ділянками. Це питання наразі вирішується у взаємодії з керівництвом державного стивідора ДП «РМТП». 

Очікується, що після вирішення земельних питань та розроблення проектно-кошторисної документації ДП «АМПУ спільно із Мініфраструктури будуть звертатися до Уряду України, Обласної державної адміністрації, Державного Фонду регіонального розвитку, проектів міжнародної технічної допомоги щодо співфінансування ремонтних робіт з метою забезпечення екологічної, технологічної та економічної безпеки регіону.

Теґи:

Читайте також

Українські інженери розробляють унікальну підводну лодку Kronos для військових та комерційних операцій

Команда українських інженерів у Об’єднаних Арабських Еміратах працює над розробкою підводної лодки Kronos, яка здатна запускати ракети-торпеди. Нова підводниця, яка недавно успішно пройшла випробування на…

Фінляндія призупиняє роботу морських пунктів пропуску на кордоні з Росією: Що це значить?

Фінляндія призупинила безстроково роботу морських пунктів пропуску на кордоні з росією, а також зупинила рух прогулянкових суден через Сайменський канал у Нуйямаа. Рішення уряду Фінляндії…

Військові кораблі пройшли через польський канал, обходячи росію

Польща використовує судноплавний канал через Віслинську косу, який з’єднує Балтійське море з Віслинською затокою, щоб обійти Калінінградську область росії і дозволити суднам заходити до порту…

Коментарі