Відродження вантажоперевезень дунайського регіону

Ivan Niyakiy
Director of Danube Logistics Group

Нові інфраструктурні проєкти в порту Рені: Danube Logistics Group

Питання ефективної роботи транспортної системи тепер багато в чому залежить від розвитку портів Дунаю. Ми взяли інтерв’ю в Івана Ніякого – директора компанії Danube Logistics Group, яка отримала статус портового оператора в порту Рені. Великий досвід роботи у портах Великої Одеси, дає змогу побачити шляхи розв’язанні проблем у річкових портах нашої країни: «Якщо темпи розвитку продовжаться, то через рік-два Рені справді може стати на один рівень з портами на великій воді».

В чому ви бачите ефективність з перерозподілу логістичних потоків на Дунай?

Говорити про ефективність тут не доводиться, скоріше це була вимушена необхідність. Коли з початком війни порти на великій воді були заблоковані, інших варіантів, окрім Дунайського регіону – не залишилось. Сьогодні показники вражають – деякі з портів в рази збільшили обсяги вантажообігу і вже працюють на межі своїх технічних та технологічних можливостей.

Якщо говорити цифрами, то Ізмаїл збільшив обсяги вантажів на 198,5% (вантажообіг минулого року склав

3,9 млн тонн), Рені – на 508,4% (вантажообіг торік склав 1,3 млн тонн), морський порт «Усть-Дунайськ» – на 1273,3% (вантажообіг минулого року склав 64,3 тонни).

Я думаю, що після того, як закінчиться війна і всі порти повернуться до роботи, логістичні маршрути через Дунай залишаться і продовжать розвиток. Щобільше, вже сьогодні Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури має проєкт по розвитку портів Дунаю, який передбачає великі інвестиції. Це значно підвищить ефективність портів та дасть їм змогу конкурувати з великою водою.

Які результати вашої роботи в цьому році та плани на майбутнє?

Восени компанія Danube Logistics Group отримала статус портового оператора в порту Рені. Ми налагодили навантаження як річкового, так і морського флоту, а також весь комплекс супутніх послуг (вагова, лабораторія, експедування, диспетчеризація авто та флоту). Також беремо активну участь у роботі зернового коридору, здійснюючи перевалку через термінали Одеського порту.

За перші три місяці роботи через порт Рені та Одеса ми відвантажили понад 150 тис. тонн зернових вантажів. Ми вже завантажили свій перший хендійсайз в Одесі, до кінця року чекаємо ще на один. Тож загалом на кінець грудня плануємо вийти на 200-250 тис. тонн.

Щодо планів, то найближчим часом розпочнемо будівництво складів підлогового зберігання в порту Рені. Перша черга складатиме 15 тис. тонн. Також в середньостроковій перспективі хочемо запустити там контейнерний термінал. В роботі через порт Одеса – наприкінці січня або початку лютого чекаємо на перший панамакс.

З якими проблемами стикаєтесь в роботі?

Порти Дунайського регіону відрізняються від Великої Одеси темпом роботи та іншими технологіями обробки суден та вантажів. Ключове – це глибина у причалів. На Дунаї не так багато причалів, де можна завантажити судно на 6-7 тис. тонн, через що виникають черги.

Пропускна спроможність портів також обмежується через необхідність проходу через канал Суліни, але відкриття каналу Бистре влітку, частково вирішило цю проблему.

Третє – це використання здебільшого прямого варіанту перевантаження, через обмежені складські площі. Такий спосіб роботи, за умов однієї двосмугової траси Одеса-Рені, призводить до величезних заторів на під’їздах до портів.

Але всі ці проблеми поступово вирішуються. Зараз АМПУ проводить днопоглиблення каналів та акваторій портів, що дасть можливість приймати судна з більшою осадкою. Ведуться переговори з румунськими колегами щодо роботи Суліни в режимі 24/7, а приватні компанії будуть склади, в тому числі й наша.

Крім того, є складнощі в роботі Зернового коридору через великі затори в Босфорі, які виникають внаслідок саботування представників Координаційного штабу зі сторони росії. На прихід одного з суден в Одесу ми очікували місяць. Але все ж на початку грудня змогли завантажити 28000 тонн українського ячменю і кукурудзи. Міністерство тримає в полі зору цю проблему та на щоденній основі веде роботу з нашими західними партнерами Туреччиною та ООН і намагається покращити умови роботи коридору.

Які нереалізовані можливості є в порту Рені? Яких потужностей чи спеціалістів не вистачає?

Порт Рені зупинився у розвитку більше ніж

20 років тому. Знову ж таки, основна причина у тому, що Дунайські порти втратили привабливість для вантажопотоків – близьке розташування до портів Великої Одеси, які забрали на себе левову частку вантажопотоків.

У ці порти не направлялося фінансування. Як результат – застаріле перевантажувальне обладнання, склади, територія. Але як я вже казав, сьогодні у порту повним ходом йде ремонт деяких причалів, днопоглиблення, постачається нове обладнання, йде ремонт складів, передаються в оренду площі, де інвестори вже будують свої нові термінали. Якщо темпи розвитку продовжаться, то через рік-два Рені справді може стати на один рівень з портами на великій воді.

Що стосується спеціалістів, то сьогодні в порту Рені працюють фахівці з усієї України. Повне блокування портів Миколаєва, Херсона, Маріуполя, Бердянська призвело до того, що велика кількість профільних фахівців залишилась за бортом. Тому зараз ми не відчуваємо брак кадрів, навпаки намагаємось забезпечити роботою та житлом саме тих людей, які найбільше цього потребують. Близько 70% наших працівників – це люди, які через війну змушені були залишити свої рідні міста. В основному, з Миколаєва та Херсона. І це не тільки наш приклад, але і багатьох інших терміналів.

Яка міжнародна співпраця допомагає в ефективності роботи?

Основа допомога на сьогодні для нашої сфери – це закупівля міжнародними холдингами української аграрної продукції. Вантажна база портів сьогодні суттєво скоротилась і по суті зерно – це ключова експортна продукція. Завдяки цьому, в тому числі й портові оператори можуть продовжувати працювати й, що дуже важливо, забезпечувати роботою своїх людей. Крім того, валютна виручка яка надходить до нашої країни, зміцнює економіку.

Все що стосується будівництва терміналів, переоснащення, ремонтів і так далі – все відбувається за кошти бюджету країни та власників українського бізнесу.

В чому допомагає вам держава та міністерство?

З початком війни Міністерство, АМПУ і в цілому державно-управлінський апарат показали високу ефективність. Вимушена переорієнтація вантажопотоків на порти Дунаю не була простою – затори на каналах і на під’їздах до порту, складнощі з роботою в комендантські години, блокпости та ін. Але всі вони вирішувались і вирішуються в міру надходження.

Для прикладу, після виникнення великих черг на Суліні, АМПУ разом з румунськими колегами дуже ефективно вирішили цю проблему – організували диспетчеризацію та адміністрування проведення суден по Суліні. Це значно зменшило час простою та збільшило корисний час роботи причалів у портах.

Зерновий коридор – це велике досягнення, в тому числі державних транспортників та великий плюс у резюме нашого Міністерства.

Загалом, вважаю що сьогодні ми маємо одне з найефективніших Міністерств за весь час – відкрите, завжди готове до комунікації й зосереджене на вирішенні проблем. Крім того, у нас є профільний заступник Міністра, який все життя пропрацював у галузі, знає всі больові точки й постійно на зв’язку з бізнесом.

Як здійснюєте гуманітарну допомогу країні?

Разом з друзями ми почали допомагати Миколаєву ще навесні. Регулярно відправляємо гуманітарні вантажі для мешканців, амуніцію та спорядження для захисників міста. Нове підприємство дає нам можливість збільшити гуманітарну допомогу Миколаєву, а з недавніх пір і Херсону. Це стосується як військових, так і цивільних. Але ми все ж вважаємо, що це не місце для піару, тому просто робимо все що можемо, задля загальної Перемоги.

Розмову вела Сівкова Тетяна

Теґи:

Читайте також

росія розпочала будівництво залізниці до Криму через окуповані території: що відомо

російська федерація розпочала процес будівництва нової ділянки залізниці, яка має з’єднати Маріуполь з Кримом. Згідно з інформацією Кримського Розслідувача, супутникові знімки вже показали підготовчі роботи…

Розпочнеться будівництво європейської колії від кордону з Польщею до Львова у 2024 році

У 2024 році розпочнеться будівництво колії шириною 1435 мм на ділянці Мостиська-Скнилів від державного кордону з Польщею до міста Львова. Це стане першою великою ділянкою…

Коментарі