Deputy Chairman of the Verkhovna Rada Committee on Transport and Infrastructure
Надходження від експорту продукції агропромислового комплексу та харчової промисловості були і залишаються вагомими драйверами української економіки, а українські морські порти завжди були і є важливими складовими логістичних ланцюгів, якими здійснюється торгівля.
Згідно зі статистикою Міністерства сільського господарства США, Україна є сьомим найбільшим виробником пшениці у світі у 2021/22 році з показником 33 мільйони тонн. Більше виробили лише Австралія, США, росія, Індія та Китай, а ЄС фактично посів перше місце, якщо рахувати країни-члени союзу разом. Крім того, Україна посідає шосте місце на ринку кукурудзи. З середини 2021 року до середини 2022 року більше кукурудзи виростили тільки Аргентина, ЄС, Бразилія, Китай та США. Найбільше ячменю вирощують в ЄС, далі йдуть Австралія, росія та Україна.
З початку повномасштабного російського військового вторгнення в Україну в лютому 2022 року український експорт зернових спочатку було призупинено внаслідок блокади росією українських портів, що посилило побоювання щодо дефіциту у світі та зростання цін. До середини травня експортні ціни на пшеницю та кукурудзу злетіли до найвищих показників за останні роки. За даними ООН, це мало далекосяжні наслідки, особливо в Африці, на Близькому Сході та в Азії – країнах, де пандемія коронавірусу вже призвели до загострення продовольчої ситуації.
Для боротьби з однією з найбільших світових продовольчих криз за останні десятиліття були організовані так звані «смуги солідарності» (сухопутні залізничні та автомобільні маршрути на західних кордонах України, розроблені спільно українськими та європейськими спеціалістами для допомоги Україні в експорті сільськогосподарської продукції) проте ці логістичні маршрути мали обмежену пропускну властивість які в повній мірі не задовольняла попит на світовому ринку.
Розуміючи це, українська влада ініціювала одну з найважливіших глобальних гарантій продовольчої безпеки, що переросло у підписання 22 липня в Стамбулі так званої Зернової угоди (яка діяла 120 днів, до 19 листопада), що розблокувала роботу трьох українських портів для експорту українського продовольства – Одеського, Чорноморського та порту «Південний». В рамках домовленостей, досягнутих у Туреччині, 20-25 млн. тонн зерна, які були до того часу заблоковані в Україні, змогли бути експортовані. Угода також передбачила безпечні коридори в Чорному морі між Україною та Босфором (судна в цьому районі та задіяні порти не зазнаватимуть нападів). Контрольний центр у Стамбулі, очолюваний ООН і укомплектований представниками росії, України та Туреччини, здійснює моніторинг експорту зерна. На початок грудня з українських портів, що задіяні у Чорноморській зерновій ініціативі вже вийшло понад 500 суден. Це понад 12 мільйонів тонн зерна та інших продовольчих товарів. 66% пшениці, що експортується в рамках Зернової ініціативи, надходить до країн, що розвиваються. Кукурудза ж, у свою чергу, експортується в основному до розвинених країн.
Початок роботи Зернової ініціативи дозволив Всесвітній продовольчій програмі (ВПП) ООН відновити відвантаження пшениці з портів Чорного моря. До війни половину своїх запасів зерна ВПП закуповувала саме в Україні.
Не зважаючи на спробу росії порушити домовленості та вийти з Зернової угоди наприкінці жовтня, роботу Чорноморської зернової ініціативи все ж таки вдалося подовжити у листопаді ще на 120 днів. Гарантами виконання Ініціативи залишилися ООН та Туреччина.
На сьогоднішній день, в рамках роботи Зернової ініціативи вже експортовано понад 15 млн. тонн української агропродукції.
Хоча розблокування морських експортних шляхів допомогло подолати глобальну кризу продовольчої безпеки, рівень експорту залишається значно нижчим, ніж у попередні роки, а ціни все ще перевищують довоєнний рівень.
Нещодавно Президент України Володимир Зеленський виступив із гуманітарною ініціативою Grain from Ukraine («Зерно з України»), яка має значно розширити можливості українських виробників агропродукції.
Суть ініціативи Grain from Ukraine полягає у прямій закупівлі країнами-учасниками агропродукції в українських малих і середніх виробників та передачі її країнам, що перебувають на межі голоду.
Для започаткування цієї гуманітарної ініціативи відбувся Міжнародний установчий саміт International Summit оn Food Security на якому було зібрано близько 150 млн доларів, що будуть використані на закупівлю продовольства для держав Африки та Азії. На сьогодні загальна сума зібраних коштів вже наближається до 200 млн доларів. Це найбільший гуманітарний фонд, створений Президентом за час незалежності України.
Ініціатива Grain from Ukraine дасть змогу щомісяця відправляти з українських портів до 10 суден до країн, які найбільше потерпають від продовольчої кризи й потребують термінової допомоги. Це такі країни, як Ефіопія, Судан, Південний Судан, Сомалі, Конго, Кенія, Ємен та інші. Планується, що в межах цієї ініціативи, як мінімум для 5-6 млн людей ми зможемо полегшити ситуацію із продовольством.
Світ стоїть на позиції, що роль України є однією із найважливіших в забезпечені продовольчої безпеки, а тому і підтримує офіційне звернення України до країн партнерів в рамках Зернової ініціативи щодо продовження її дії щонайменше на рік із долученням до неї портів Миколаївського регіону.
Українська влада розуміючи важливість роботи річкових портів вже зараз налагоджує роботу Дунайського портового кластеру через днопоглиблення, переоснащення, сприяння приватним інвестиціям, залучення додаткового флоту. Завдяки цьому, потужності перевалки вантажів дунайськими річковими портами вдалося збільшити більш ніж у 4 рази (показник на добу – 55-60 тис. тонн).
Завдання одне, не дивлячись на повномасштабне вторгнення рф на територію України, постійні обстріли нашої інфраструктури – забезпечити світ продовольством, українських громадян роботою у морських та річкових портах, наповнити бюджет України, а це, у свою чергу, наблизить нашу перемогу.
