«РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ МОРСЬКОЇ ГАЛУЗІ ПОТРЕБУЄ КВАЛІФІКОВАНИХ КАДРІВ»,
– Юрій Васьков
У червні цього року вдруге Кабінет Міністрів України призначив заступником Міністра інфраструктури Юрія Васькова, колишнього начальника «Одеського морського торгівельного порту», колишнього голову АМПУ. З цього приводу наша редакція довідалася які ж реформи та зміни у морській галузі країни будуть прийняті найближчим часом.
Яка стратегія розвитку морських портів України? У чому полягає проект з оновлення інфраструктури портів, програм портових зборів?
Стратегія розвитку полягає в наступному:
1. Продовження виходу держави з господарської діяльності, перш за все стивидорної, шляхом залучення приватних операторів. Держава повинна концентруватися на ефективному інвестуванні портових зборів в стратегічну інфраструктуру, насамперед в акваторії. Відповідно, потрібно створювати необхідні глибини й розвивати інші гідротехнічні споруди, стратегічне майно.
2. Держава повинна максимально проводити дерегуляційну політику, з точки зору полегшення приватному бізнесу ведення господарської діяльності, інвестування в розвиток і т. д. Щодо програми оновлення портової інфраструктури я вже сказав в першій частині, що функція держави повинна зводитися до стягнення цільових зборів і до їх цільового використання. Це те, що не спостерігалося останнім часом у зв’язку з вкрай високим нелогічним податковим навантаженням і дивідендною політикою держави щодо підприємств галузі, перш за все – АМПУ.
Щодо програми портових зборів ми вже неодноразово говорили, що необхідно на першому етапі скоротити дивіденди до мінімально можливого рівня – 30-ти відсотків, чим ми зараз й активно займаємося на рівні Кабінету Міністрів. По-друге, вже на рівні законів врегулювати, щоб портові збори взагалі не зараховувалися до валових доходів і не були як підсумок об’єктом оподаткування. Тобто це цільові збори, які повинні інвестуватися в кожну відповідну акваторію – це програма максимум, це відповідає світовій практиці й конвенціям.
Які завдання поставив перед Вами Міністр інфраструктури? Що плануєте реалізувати в першу чергу?
Завдання, які ставив переді мною Міністр:
• розробка та просування нормативно-правових актів, спрямованих на полегшення ведення бізнесу і більш ефективний розвиток, функціонування морських портів і галузей водного транспорту в цілому;
• розробка та сприяння прийняттю проєктів нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію закону про внутрішній водний транспорт;
• проведення дерегуляційної політики в галузі водного транспорту в морських портах та внутрішніх водних шляхів;
• забезпечення прозорості роботи всіх підприємств і органів, які надають послуги в галузі, і з якими стикається як населення України, так і портовий та транспортний бізнес.
Як оцінюєте стан справ у морській галузі в порівнянні з періодом Вашої першої каденції? Які перешкоди і недоліки в системі заважають розвитку?
Ситуація в галузі гірше ніж п’ять років тому, в період коли я працював на аналогічній посаді: гірше за кваліфікацією кадрів на підприємствах, не всіх, звичайно, але в значній частині; гірше за показниками роботи державних підприємств; гірше за якістю відношення до бізнесу і до інвесторів. Сподіваюсь що нам вдасться це змінити в кращу сторону.
Які зараз фактори, які стримують? Це перш за все дефіцит кваліфікованих і порядних кадрів. Тому що кадрові перестановки, які багато років тривали зі зміною керівників, призвели до того, що кваліфіковані люди просто втратили довіру до державних підприємств, державних інституцій або не хочуть повертатися на керівні позиції в галузі. Тому це сьогодні основна проблема: немає кваліфікованих і порядних кадрів на місцях. Які б не були стратегії, реалізовувати їх часто нікому.
Як оцінюєте роботу АМПУ в наших реаліях?
Роботу АМПУ в сьогоднішніх реаліях я оцінюю як недостатньо ефективну. Насамперед тому, що АМПУ покликана забезпечувати ефективний розвиток функціонування морських портів і відповідне ставлення до бізнесу, який готовий інвестувати й розвивати. В силу різних причин цього зараз не відбувається, ми чуємо багато претензій від бізнесу, ми бачимо, що з деяких питань АМПУ спробувало перетворитися на такий собі регуляторний орган, який не полегшив, а ускладнив розвиток.Це не проблема в керівних персоналіях АМПУ. Перш за все це проблеми в зовнішніх чинниках: в частій зміні керівників, зміні політики, і якихось зовнішніх втручань. Але це не безнадійно – це можна виправити. Я сподіваюся, що найближчим часом портовий бізнес відчує інше ставлення і дасть іншу оцінку АМПУ.
У чому на Вашу думку полягаєнайбільшефективнаборотьба з корупцією?
По-перше, найефективніший спосіб боротьби з корупцією є не боротьба з її наслідками, а ліквідація передумов. Чого можна домогтися шляхом максимальної дерегуляції та спрощення функціонування підприємств всіх форм власності в галузі. Мінімізувати необхідність контактів з чиновниками, контрольних процедур і т. д.
По-друге, максимальне впровадження IT-рішень в ті взаємини бізнесу і держави, які залишаються. Ну і відповідно, якщо ми говоримо про майнові питання, то це максимальне використання публічних електронних майданчиків.
Як виглядаютьсправи з державнимистивідорнимикомпаніями? Якісамепроцедури і скількизнадобиться часу на їхреалізацію, щобвивестидержавнікомпанії на конкурентоспроможнийрівень?
Стратегія державних стивідорних компаній майбутнього полягають в пошуку стратегічних інвесторів, операторів, які шляхом отримання в оренду, концесію, шляхом приватизації, або інших видів державно-приватного партнерства, візьмуть ці активи в управління, і відповідно збережуть робочі місця, будуть сприяти збільшенню перевалки через порт, інвестування і т. д. У цьому полягає стратегія щодо державних стивідорних компаній.
Кого Ви бачите в ролі стратегічних інвесторів в інфраструктурі портів?
У вигляді стратегічних інвесторів, якщо ми говоримо про стивідорну діяльність, то я, наприклад, бачу дві категорії: або компанії, які володіють власною вантажною базою, або компанії, які мають досвід в оперування поштовими активами бажано міжнародний.
Розмову вела Марина Самсонова
