Oleg Grygoriuk Chairman of the Black Sea Primary Trade Union of Seafarers, First Deputy Chairman of the Trade Union of Maritime Transport Workers of Ukraine, Ambassador of Goodwill of the International Maritime Organization in Ukraine, Vice President of the International Association of Sea Captains. – Розкажіть, чим займається Профспілка робітників морського транспорту України, які основні напрямки у вашій роботі, які цілі і завдання ви ставите перед собою?
– Ключове завдання – це захист економічних та трудових інтересів наших членів Профспілки. Тут все просто: в цьому ми не відрізняємося від жодної профспілкової організації в нашій країні і в світі. Профспілка робітників морського транспорту України подолала чималий шлях від пострадянської організації до сучасного, динамічного об’єднання, яке пропонує величезний спектр профспілкових. соціальних сервісів. Про які, можливо, не до кінця відомо широкій аудиторії. Але ті члени Профспілки, які до нас звернулися, можуть точно підтвердити, що рівень послуг і відношення до проблем нами обробляється дуже серйозно. На жаль, кількість складних моментів зростає, але, тим не менш, наша реакція на них теж удосконалюється. Ми допомагаємо величезній кількості членів Профспілки: як українським морякам, так і береговим організаціям, яких на сьогоднішній день 48.
– Чому Ви вважаєте, що вступ до Профспілки це важлива подія для працівника морського транспорту? Та скільки у вас членів Профспілки, якщо це не секрет?
– ПРМТУ об’єднує більше 80 000 членів Профспілки, з яких понад 52 000 чоловік – це українські моряки, які працюють на суднах під іноземними прапорами у закордонних судновласників.
Я б хотів зануритися в історію. На великий жаль, профспілки сприймаються як радянське або пострадянське поняття. Коли про них почують люди середнього віку, то реакція буде дуже негативна. Бо звикли, що в Радянському союзі – це було частиною загальної системи, загальної моделі, і функціонал профспілкових організацій був вкрай обмежений, грубо кажучи – він не був продуктивним, і нікого і нічого не захищав. Однак на сьогодні, в те, що робить профспілка, повинен вкладатися зовсім інший сенс. У нашому менталітеті закладено, що «поки грім не вдарить – мужик не перехреститься». І саме тому, напевно, у широкій аудиторії немає поняття що робить Профспілка, до того часу поки не зіткнешся з проблемою. Ми задіюємо всі можливі ресурси для того, щоб висвітлювати нашу роботу, у тому числі соціальні мережі, в яких ми теж досить масштабно представлені. Але я вважаю, що все одно до кінця немає базового розуміння того, що профспілка робить, якими ресурсами володіє, що може, що не може. Через це ми направляємо свою діяльність в основному на те, щоб молоде покоління українських моряків і берегових працівників отримало від нас це розуміння, знання того, що собою являє Профспілка, що таке морська та докерська професія, і в цілому як у цьому світі орієнтуватися, до кого йти за допомогою. Ми максимально гнучкі в наданні консультацій і будь-якої інформації, якою володіємо та ділимося за допомогою тих же ресурсів. Тобто, для нас принципово важливо щоб більша кількість людей знала, що таке Профспілка і як вона працює, розуміла відмінності між нами та іншими.
– Як ви допомагаєте українським морякам не втратити роботу через пандемію. І як часто моряки звертаються з приводу випадків невиплати зарплати через пандемію?
– У нас найпопулярніша категорія зверненнь – саме невиплата заробітної плати. Приблизно 95% моряків, що до нас звертаються, не є членами ПРМТУ. Вони і є тією найбільш вразливою категорією. Але тим не менш, ми їх консультуємо і надаємо всю необхідну підтримку для того, щоб заробітну плату вони все-таки отримали. Єдиний ITF інспектор в Україні – це наш співробітник, Наталія Валеріївна Ефріменко, яка щороку показує зростання кількості коштів, які були повернуті морякам. Бо в ракурсі заробітної плати недоплачується понад 1 млн доларів щороку. І ці суми постійно зростають. Ми обробляємо сотні звернень від цілих екіпажів і індивідуально від моряків. Ця робота відбувається 24/7. Тобто хлопці знаходяться де завгодно в світі, телефонують нам в будь-який час дня чи ночі. І зараз на перше місце як раз вийшла проблема змін екіпажу, коли у моряка на судні закінчився контракт, і немає технічної можливості його замінити та повернути додому. У переговорах з судновласниками і з ITF інспекторатом по всьому світі ми ставимо перед собою ключове завдання, щоб на місце кожного українського моряка повернувся український моряк, щоб ми не втратили робочі місця, щоб ми продовжували працювати. В контексті Covid-19 для нас взагалі відкрилися досить масштабні можливості, тому що наші основні конкуренти Філіппіни та Індія мають набагато жорсткіші карантинні вимоги і обмеження, тобто в них довгий карантинний період. Але зараз у зв’язку з вакцинацією, думаю, це все нівелюється. Тим не менш у 2020 році у нас відкрилися можливості, коли ми могли відправляти хлопців на позиції індійських і філіппінських моряків, чого раніше не спостерігалося. В нас йшла постійна геометрична прогресія втрати робочих місць і в цій ситуації ми доклали зусилля, щоб їх повернути.
– Чи будуть моряки визнані ключовими працівниками в Україні, щоб у них була можливість своєрідного зеленого коридору?
– У нашій країні це питання практично нікого не цікавить. Хоча більш ніж 55 країн в світі визнали моряків ключовими працівниками, включили в пріоритетні списки для вакцинації. У нас про це ніхто не говорив. Наша Профспілка писала звернення до Кабінету Міністрів України та Президенту України. Але питання українських моряків не на порядку денному сьогоднішнього Уряду і проблематика нечисленної, на їхню думку, групи людей має другорядне значення. Так само як і для керівництва галузі, на жаль, тому що всі ці проблеми, про які ми пізніше поговоримо, в принципі або створюються, або не можуть бути вирішені з тим рівнем управління, яке є на сьогодняшній день.
– Так ми підходимо до теми, яка є горячою у всіх новинах – це ситуація з переоформленням кваліфікаційних документів, паспортів моряка, проходження підготовки до ГКК.
– Можна сказати, що це проблема не сьогодняшнього дня. Вона була завжди нагальною, і вирішення її відбувалося досить відомим способом, але у спрощеному режимі, тому він і знаходив популярність у більшості моряків. Замість того, щоб йти, здавати, вчити і розбиратися з проблемами, з якими стикаєшся, більшість йшла шляхом найменшого опору, і продовжують, по суті, по ньому йти. А коли рівень сплати цих «сервісів» багаторазово зріс, зрозуміло, це викликало певне невдоволення. І мені здається, що більшість незадоволених трохи неправильно ставлять перед собою мету: зменшити суму хабара, яка була б комфортна для будь-якого моряка, замість того, щоб встановити в країні правильний і прозорий процес складання іспитів, прийому документів, проходження кваліфікаційних іспитів і отримання в прозорому режимі робочих документів. Ось до чого треба прагнути і це саме той шлях, по якому йде наша Профспілка. Тобто ми пропонуємо Міністерству інфраструктури України, Морській адміністрації, Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків альтернативне законодавство, яке прибирає всі сірі зони і залишає прозорим принцип прийому і здачі іспитів, подачі документів. Всі ці процеси ми прописуємо в законодавчих ініціативах, які готують наші експерти. І якщо це буде прийнято, тоді у моряків не повинно бути ніяких претензій. Все дуже просто, але все дуже складно через присутність людей, які в цьому максимально зацікавлені і в присутності ось цієї звички йти шляхом найменшого опору. Профспілка захищає членів Профспілки, а не всіх. Але більшість моряків, що нас критикує і більшість моряків, які мають до нас претензії, не мають на це право, тому що не є членами нашої Профспілки.
– Розкажіть про декларацію Нептуна, про благополуччя моряків.
– Інтерес і унікальність цієї Декларації в тому, що було запропоновано підписати її всім, незалежно від категорії шипінгу, в якій вони проацюють: і судноплавним компаніям, і чартерам, і власникам вантажу, – всім, хто має відношення до морського бізнесу. В принципі вона спрямована на те, щоб всі країни глобально почули морський бізнес і йшли назустріч один одному при прийнятті рішень, особливо в обмеженні переміщення, блокаді тих чи інших судноплавних шляхів. Весь цей комплекс проблем, з якими ми зіткнулися в умовах Covid-19, червоною лінією проходить через всю Декларацію. Цей документ продовжує тиснути на ключові кнопки: визнати моряків ключовими працівниками, встановити стандарти здоров’я, безпеку вантажних операцій. Коли ми говоримо про Covid-19, ми не повинні забувати, що в авангарді зіткнень з пандемією не тільки моряки, а й докери. Вони так само кооперують, працюють на причалах, стикаються з моряками, піддають себе ризику. Завдяки підтримці Міжнародної федерації транспортників і Трастового фонду моряків ITF Благодійний фонд морського транспорту «МОРТРАНС» і Профспілка робітників морського транспорту України провели масштабну акцію, в рамках якої моряки і портовики, які є членами ПРМТУ, а також члени їх сімей, мали можливість отримати набір із засобами індивідуального захисту в зв’язку з Covid-19. В цілому, акція охопила близько 2 000 моряків і докерів.
Бувають, безумовно, такі ситуації, де ти не можеш допомогти одномоментно – ситуація з капітаном Гавриловим, з яким я постійно перебуваю на зв’язку. Він вже 6-ий рік живе на Шрі-Ланці, був заарештований та наразі перебуває у в’язниці. І при цьому довгий час ні до кого не звертався – велися переговори судновласником, який його не кинув.
Також у свій час курсанти провідних морських навчальних закладів України отримали можливість навчатися на сучасному обладнані, що відповідає вимогами міжнародних норм. Внесок в це зробив грант Міжнародної ради роботодавців (IMEC), який Херсонська державна морська академія і Національний університет «Одеська морська академія» отримали завдяки підтримці Профспілки робітників морського транспорту України. Загалом бюджет інвестиційного проєкт склав близько 2,3 млн дол. США.
Нещодавно був онлайн–тренінг представників Профспілки робітників морського транспорту України, Департаменту консульської служби України та консулами України за кордоном. Ми презентували, який у нас функціонал і якими ресурсами ми володіємо. Ми ввійшли в ряд ключових країн світу, таких як Сінгапур, Південна Корея, Дубаї, Німеччина, Кіпр – країн з великими хабами, в яких циркулюють багато моряків.
Новим напрямком роботи з моряками стало створення в 2018 році Морського інформаційного центру ПРМТУ за підтримки Міністерства закордонних справ України. Основною його метою було забезпечення координації діяльності між ПРМТУ і МЗС України для отримання своєчасної і повної інформації про моряків – громадян України, які опинилися в кризових ситуаціях за межами України. Це стало можливим в рамках підписання Меморандуму про співпрацю між Профспілкою і Міністерством. З липня 2018 року по вересень 2020 в Центрі оброблено 365 звернень.
