Andriy Gaidutsky
Chairman of the Supervisory Board of SE «USPA», 2020-2022
Журнал «Судноплавство» взяв інтерв’ю в Андрія Гайдуцького, Голови Наглядової ради АМПУ у 2020-2022 рр. Наразі діють обмеження в інформаційному просторі щодо детального стану інфраструктурних об’єктів. Але ми з’ясували найголовніші питання з наслідків воєнного вторгнення на Україну.
Що відбувалося в портах України з початку війни? Яких завдано ударів та скоєно злочинів зі сторони РФ?
Інформація щодо пошкоджень є обмеженою, оскільки порти є стратегічною та оборонною інфраструктурою на час воєнних дій. З першого дня війни вся робота в портах призупинилась з метою убезпечити персонал та матеріальну інфраструктуру порту. Але, на жаль, ворог завдав шкоди декількам судам під іноземними прапорами, що перебували в портах.
Як ви оцінюєте заподіяні збитки портовій інфраструктурі країни?
Оцінити збитки від агресора поки що неможливо, оскільки окупованими залишаються порти Бердянська, Херсона, Маріуполя і Скадовська. Є лише попередні оцінки Київської школи економіки, які визначають збитки портової інфраструктури у 622 млн дол США.
На якому рівні ми можемо забезпечувати експорт сьогодні не використовуючи порти?
В цілому на зовнішню торгівлю через порти припадало 40% експортно-імпортних операцій, але більша частина експорту йшла саме експортними через морські порти, оскільки Україна є переважно сировинним експортером. Знадобиться якийсь час, щоб перенаправити експортні потоки залізницею або по Дунаю в країни ЄС. Крім того, для збільшення перевалки через західний кордон потрібна реформа Укрзалізниці і будівництво так званих “сухих портів” для обробки контейнерів.
Як інші країни можуть сприяти торгівлі з Україною, які їх інфраструктурні потужності?
Україна розраховує на підтримку Румунії в намаганні перенаправити частину експортних потоків в порт Констанца. Але вже на початок травня потужності порту майже повністю завантажені і тепер необхідно більше часу для робіт з перевалки вантажів. Інші групи проблем є й на західному кордоні, що зумовлено не готовністю польскої залізниці обслуговувати таку кількість потягів і вантажів. В звязку з цим, потрібно продовжувати вимагати відкрити гуманітарний коридор для виходу понад 80 торгових суден з портів України, а також розблокування роботи портів з боку агресора.
Після закінчення війни, на якому рівні ми будемо відновлювати роботу портів та скільки часу?
Портову інфраструктуру можна буде оновити дуже швидко. Найбільше питання, як швидко повернуться клієнти в українські порти, скільки буде коштувати фрахт суден, скільки буде коштувати страхування вантажів і суден. Сподіваюсь, що для українських портів відкриються нові ринки і можливості, в тому числі з перевалки транзитних вантажів. Адже потрібно розвивати транзитний потенціал України, оскільки на транзитні вантажі припадає дуже мала частка вантажообігу.
Яких зміни сьогодні відбуваються в структурі АМПУ? Адже у критичних ситуаціях виявляються усі найкращі та найгірші ознаки системи.
На час військових дій управління портовою інфраструктурою перейшло до військових, оскільки призупинили роботу всі торгові порти. Персонал підприємства перейшов у простій, задіяна робота тільки невеликої кількості працівників. Але і в Міністерстві інфраструктурі, і в компанії є розуміння необхідності трансформації бізнес-процесів в галузі, в портах, в комунікації з іншими службами. Думаю, що вже готуються пропозиції щодо дерегуляції бізнес-процесів в портовій сфері з метою збільшення вантажообігу і підвищення конкуренції українських портів в Азово-Чорноморському регіоні.
