Минулого тижня відбувся щорічний захід «Інфраструктурний день 2023» за організацією European Business Association. Учасниками стали представники бізнесу, держустанов, представники уряду, високопосадовці, які обговорили актуальні проблеми української інфраструктури під час війни, шляхи їх вирішення та можливості для подальшого розвитку. Під час заходу Комітет з логістики Асоціації представив результати експертного дослідження «Інфраструктурний індекс 2023», який був проведений у партнерстві з юридичними фірмами Arzinger та Sayenko Kharenko.
Спікерами першої панелі були:
- Юрій Васьков, Заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.
- Ольга Копійка, Голова Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації.
- Дар’я Січкар, Менеджер Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації.
Дарія Січкар навела результати дослідження Infrastructure index. На основі проведеного опитування основними викликами 2023 року стало: зростання логістичних витрат, брак кадрів, блокування вільного судноплавства, черги на прикордонних переходах, обмеження українського експорту країнами ЄС. Якщо порівнювати з минулим роком, то основні виклики у 2022 році були: зміна логістики у зв’язку з блокадою морських портів, зменшення попиту на товари та послуги, а також проблеми з енергопостачанням.
Топ-3 інвестиційних проєктів на 2023 рік:
- Розвиток автомобільних шляхів, що з’єднують Україну та ЄС.
- Розбудова євроколії на території України.
- Будівництво в Україні стратегічних універсальних транспортних хабів.
Також є дуже популярним Logistics Performance Index (LPI), Світовий банк у 2023 році дав Україні 79 місце. До війни ми займали 65 місце. Юрій Васьков підмітив що несправедливо оцінювати на рівні з іншими країну, яка воює. Сьогодні Україна працює на розбудову всіх можливих логістичних шляхів в умовах блокади. Також важливими напрямками для Мінвідновлення є підтримка місцевої інфраструктури, критичного експорту та імпорту, підготовка енергетичної інфраструктури до зимового періоду.
Юрій Васьков прокоментував ситуацію з протестами польських перевізників, внаслідок яких заблоковані пункти пропуску “Ягодин-Дорогуськ”, “Краковець-Корчова”, “Рава-Руська – Гребенне”:
«Є Угода на «транспортний безвіз» – до 1 липня 2024 року. Вона є діючою і ми її виконуємо. Щодо польських протестувальників, наскільки мені відомо, це невеликий відсоток їх ринку перевізників – 1-2%.
Насамперед, це стосується східного кордону ЄС. Є відповідні процедури, механізми Європейської Комісії, якими вони можуть впливати на цю ситуацію. Ми зі своєї сторони будемо відстоювати права наших перевізників, українського бізнесу.
Стосовно плану «Б» – це максимально розвивати альтернативні шляхи експорту.»
Він підкреслив, що морський коридор має позитивну динаміку:
- Близько 140 суден зайшли до портів Великої Одеси.
- 4,5 млн тонн експортовано.
- Експортується і металургія й інші номенклатури вантажів.
Це ключовий шлях для підтримки експорту, що надасть мінімум +8% до ВВП у 2024 році. Якщо буде працювати й Дунай – це загалом +13% до ВВП.
«Ми розуміли, коли запустили морський коридор, що потрібно максимально співпрацювати зі страхувальниками, щоб знизити вартість фрахтових ставок. Це було ключовим питанням.
Ми отримали згоду провідних британських страхувальників на створення страхового пула, бо мова йде про нестандартні ризики. В цей страховий фонд також увійшла Україна зі своїми фінансовими гарантіями. Наявність цього пулу дає можливість надавати судновласникам страхові тарифи на рівні 1,25%. Ринок вантажовідправників, фрахтувальників відчує зниження фрахтових ставок протягом декількох тижнів.»
Також він відмітив, що у жовтні 2023 року «Укрзалізниця» перевезла максимум вантажів за часи війни. Вона продовжує розвиватися і запускати нові проєкти. Наприклад, проєкти перевантажувальних терміналів (як державних так і приватних), розбудову нових напрямків з Румунією та Молдовою.
Спікерами другої панелі «Експорт під час війни» стали:
- Юрій Васьков, Заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.
- Юлія Клименко, Перша заступниця голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури.
- Михайло Кравченко, Керівник служби залізничної логістики групи «Кернел».
- Вячеслав Єрьомін, Член правління АТ «Укрзалізниця».
- Юрій Литвин, Голова ДП «Адміністрація морських портів України».
- Дмитро Москаленко, Генеральний директор ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство».
Юлія Клименко підкреслила, що весь бюджет зараз спрямований в оборону і безпеку. Тому інвестиції в інфраструктуру на наступний рік мінімальні:
«Розрив бюджету на наступний рік для України достатньо великий, непідтверджених доходів на даний момент – $42 млрд, які повинні були надати міжнародні партнери: США, ЄС. І це є великою дірою на 2024 рік.
У 2024-2025 році інфраструктура буде розвиватися за рахунок кредитів, грантів і грошей бізнесу. Держава навряд чи буде інвестувати. Тому потрібна скоординована робота, ефективність кожного долару – пріоритет.»
Також, Юлія Клименко, відмітила, що якщо держава має амбіції вступити в ЄС за 2 роки, то секторальні закони повинні бути прийняті за цей час у співпраці з бізнесом і мати переговорний процес з іншими країнами:
«Є також додаткові вимоги. У нас з’явився окремий представник зі сторони США, який буде брати участь у формуванні інфраструктурної політики. Не потрібно забувати, що ми складаємо велику конкуренцію на ринку. Тому потрібно доводити іншим переваги в співпраці з українським бізнесом.»
Також спікери обговорили як повинна прийматися Морська стратегія України, її важливість, унікальність ситуації в Україні.
Юрій Литвин, Голова ДП «АМПУ», навів данні з перевезень портами за два роки, назвав на що потрібно фокусуватися. Окремо треба відзначити роботу, яка була проведена на дунайському напрямку:
- Днопоглиблення, яке було проведено в стислі терміни.
- Протягом 2022-2023 було відкрито більше ніж 20 нових точок перевалки.
- В даний час йде робота над більше ніж 15 проектами з бізнесом по відкриттю нових терміналів, причальних ліній.
- Була проведена велика робота з додавання лоцманських одиниць – майже в п’ять разів. З румунської сторони обіцяють, що запрацює також до 10 лоцманів з їх сторони, що надасть збільшення обсягів перевалки.
- Було проведено технічне оснащення, діджиталізація автоперевезень, відкриття додаткових прохідних.
- USAID, JICA, EMSA, уряди США, Франції та Японії, Єврокомісія та багато інших партнерів та друзів України допомагають у реалізації планів, незважаючи на триваючі атаки ворога.
Потенціал Дунаю буде зберігатись й до кінця року, незважаючи на відкриття портів Великої Одеси. Вантажу буде достатньо, цікавість на 20% зараз впала, але залишається стабільною, зауважив Юрій Литвин.
«За 10 місяців 2023 року Українські порти на Дунаї збільшили обробку вантажів у 2,2 рази з 12,6 млн тонн до 27,6 млн тонн, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Щодо номенклатури, то з 40,2 млн тонн вантажів за січень-жовтень цього і минулого років – 18,3 млн тонн припало на зернові вантажі, 3,6 млн тонн – на руду, 3,2 млн тонн – на олію, 2,6 млн тонн – на нафтопродукти та 12,4 млн тонн – на інші вантажі.»
Дмитро Москаленко, Генеральний директор ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», відзначив як УДП змогло побороти корупцію шляхом:
- Цифровізації та автоматизації управління.
- Прозорістю закупівлі.
- Ринковими тарифами та прозорістю реалізації послуг.
- Системою моніторингу за рухом флоту.
- Поверненням та захистом активів.
- Департаментом безпеки.
- Кадровим перезавантаженням та новою системою мотивації.
Вячеслав Єрьомін, Член правління АТ «Укрзалізниця», прокоментував ситуацію з уніфікацією тарифів, що чекати в наступному році, який буде фінплан на 2024 рік, куди буде інвестувати «Укрзалізниця», з ким з міжнародних партнерів співпрацює. Головний напрямок – порти та прикордонні переходи.
Спікери розглянули можливість створення нового формату ринку залізничних перевезень, звертаючи увагу на значення вільного доступу до залізничної інфраструктури, що сприятиме зниженню монопольного впливу на сферу перевезень.
Третя панель була присвячена «Інвестиціям та відновленню транспортної інфраструктури у 2024 році». Спікерами стали:
- Анна Юрченко, Заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.
- Володимир Кузьо, Заступник Міністра економіки України.
- Олена Волошина, Голова представництва Міжнародної. фінансової корпорації IFC в Україні.
- Андрій Підгайний, Партнер Arzinger.
- Тимур Енхбаяр, Старший юрист Sayenko Kharenko.
Вони обговорили перспективи державної підтримки відновлення пошкоджених/зруйнованих морських, річкових терміналів та зерносховищ; міжнародну допомогу Україні у відновленні та залученні інвестицій в інфраструктуру; новації у сфері державної підтримки значних інвестицій; впровадження міжнародних стандартів у будівництві доріг.
Отже, наша транспортна система відіграє ключову роль для економіки держави та військового забезпечення. Але ми маємо постійні виклики, з точки зору фінансових гарантій від міжнародних партнерів, політики урядів сусідніх країн, атак країни-агресора рф та постійних змін на ринку. Але наш бізнес та держава гідно тримають ці виклики, розв’язують продовольчу кризу, зберігають робочі місця, адаптуються, домовляються з іноземними партнерами і не мають недосяжних цілей.
