Public Union “Ukrainian Fund of Energy Efficiency and Energy Saving”
Журнал “Судноплавство” взяв інтерв’ю у Єгора Стефановича, головного координатора Ліги оновлення України ONOVA, голови правління Громадської спілки “Український фонд енергоефективності та енергозбереження”. Де ми дізналися більше про геоінформаційний портал ONOVA GIS HUB. Він допомагає фіксувати руйнування і пошкодження, аналізувати їх та створювати план відбудови. За допомогою цього порталу збирається та систематизується інформація щодо руйнувань, визначаються розміри шкоди та збитків, визначається обсяг фінансових інвестицій, необхідних для відновлення, оцінюються потреби громади та визначаються можливості для модернізації, впровадження інноваційних технологій.
З ким співпрацює Ліга ONOVA? Та підтримкою яких партнерів ви хотіли б заручитися?
Ліга оновлення України ONOVA – це об’єднана структура представників різних сфер діяльності та впливу задля однієї мети: відбудувати та ефективно оновити Україну, зробити безпечнішою, енергоефективною, із просторами, дружніми до людей.
Нинішніх і потенційних учасників Ліги ми умовно розподіляємо на чотири групи за напрямом впливу на проекти та відповідної діяльності:
1) громади, державні установи та профільні міністерства, які мають необхідність у відновленні інфраструктури, балансоутримувачі. З ними підписані меморандуми та договори про співпрацю та безоплатне використання ГІС-сервісом ONOVA GIS HUB;
2) українські та іноземні інвестори, міжнародні донори;
3) представники вітчизняного та закордонного бізнесу, підрядні організації: розробники програмного забезпечення та забудовники, постачальники сервісу та матеріалів;
4) представники громадських організацій, незалежних експертних об’єднань, ЗМІ, що матимуть доступ до механізму співпраці та прозору інформацію для аналізу і взаємодії.
Яка робота та за яких питань зараз стоїть у вас на часі?
Основна робота – згуртувати однодумців з тих чотирьох груп, про які я говорив вище, і спільно працювати над відновленням, як окремих обєктів, так і громад, міст, країни в цілому – як частини конкурентного світового ринку.
Адже в кожному окремому проєкті задіяно кілька сторін. Наприклад, у березні ми підписали меморандум із Київським обласним центром ментального здоров’я у Ворзелі на Київщині, і стали головним координатором його відбудови. Центр матеріально постраждав під час окупації, але має чудовий колектив професіоналів, які працюють в непростих умовах. Нині разом із партнерами – Київською обласною адміністрацією, будівельними компаніями, благодійними фондами ми працюємо над його перетворенням у провідний заклад України з реабілітації військових. В травні презентуємо загальну концепцію оновлення і розвитку, залучатимемо нових партнерів і однодумців до цієї важливої справи.
Як працює геоінформаційний портал ONOVA GIS HUB?
Повернусь на рік назад. У квітні 2022-го ми стали ексклюзивним оператором геоінформаційної системи від компанії ESRI, яку отримали в рамках гуманітарної підтримки компанії США. На його основі ми створили портал ONOVA GIS HUB – зручний інструмент для громад, міст, областей, міністерств для фіксації руйнувань і пошкоджень, їхнього аналізу та створення плану відбудови. Безкоштовний доступ учасників до ONOVA GIS HUB триватиме до завершення війни плюс ще один рік.
Зазначу, що геоінформаційні портали вже не одне десятиліття використовуються у всьому світі у різних галузях економіки, задля збору інформації, її аналізу і планування змін.
Зараз, на мою думку і думку моїх колег, в Україні найдоцільніше використовувати геоінформаційні портали для фіксації руйнувань і пошкоджень, прозоре залучення інвестицій на пошкоджені об’єкти. Але головне – планування наступного розвитку.
Отже, за допомогою ONOVA GIS HUB ми разом із учасниками:
- збираємо та систематизуємо інформацію щодо руйнацій;
- визначаємо розміри шкоди та збитків, завданих окремим об’єктам, громадам, галузям та Україні в цілому;
- визначаємо обсяг фінансових інвестицій, необхідних для відновлення;
- оцінюємо потреби громади та визначаємо можливості для модернізації, впровадження інноваційних технологій;
- здійснюємо моніторинг соціально-економічних та інших показників розвитку держави;
- використовуємо кращий світовий досвід у плануванні.
Через особистий кабінет із різними рівнями доступу користувачі вносять дані. В результаті з`являється візуалізована “жива” мапа, формуються дешборди з різними шарами та фільтрами, на яких можна побачити повну картину руйнувань та пошкоджень. Всі дані захищені на кількох рівнях, можливість зламу чи витоку конфіденційної інформації мінімальна. Програма одразу дає можливість оцінити руйнування та вирахувати обсяг коштів, потрібних на відбудову, навіть терміни відновлення.
Які основні цілі у відбудові певних регіонів, враховуючи їх особливості?
Як ви розумієте, обсяг і характер руйнувань і пошкоджень неоднорідний. Десь потрібна точкова відбудова чи ремонт житлових будинків та об’єктів інфраструктури. А десь потрібно відбудовувати все спочатку.
Головне, на думку учасників і партнерів Ліги ONOVA – робити не так, як було, а так, як буде краще і зручніше мешканцям відбудованої громади, з урахуванням їхньої кількості та потреб.
Нашими союзниками і однодумцями у цій справі виступають Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, Агентство з відновлення, Міністерство молоді та спорту, міжнародні донори.
Які фахівці потрібні будуть у команду відновлення?
Перелік чималий, але насамперед, думаю архітектори, інженери-будівельники і спеціалісти з різних важливих систем (водопостачання, опалювання), спеціалісти з енергоефективності, енергоаудитори тощо. Для багатьох знайдеться робота.
Які міста вже долучились і можуть стати першим вдалим прикладом відновлення?
Ліга ONOVA активно працює на Київщині, із найбільш постраждалими громадами – Макарівською, Бучанською, Ірпінською. Наразі долучаються міста і громади з інших регіонів: Чернігів, Харківська область.
Наприклад, у нашому проекті з Бучанською ТГ ми розробили спецмодель по освітньому напрямку. Громада отримала можливість проаналізувати поточну ситуацію із закладами освіти, зрозуміти загальну потребу міста в школах взагалі і по окремих мікрорайонах. Чи варто відновлювати пошкоджену або логічніше побудувати нову школу в іншому місці, де в ній точно є потреба або виникне в найближчі роки? І все це – враховуючи генеральний план розвитку міста, потреби нових забудов, пішохідну безпеку школярів та інше, разом із оцінкою фінансових витрат на будівництво та відновлення.
Як будуть оцінюватися збитки та забезпечуватися прозорість у розподілу коштів відбудови?
На мою думку, логічність і прозорість обґрунтування у випадку кожної громади, яка потребує відновлення, має будуватись виключно на аналізі реальних даних. Який відсоток житла і інфраструктури потрібно відбудувати; скільки мешканців і якого віку проживають наразі в громаді; чи є внутрішньо переміщені особи, збираються вони повертатися додому чи планують будувати життя на новому місті; скільки мешканців громади чи міста бере участь в бойових діях – скоріш за все, їм буде потрібна реабілітація. Ну і суто побутові питання – чи потребують відновлення комунальні комунікації як то водогони та каналізація; в якому стані місцеві дороги; які підприємства працюють, чи є можливість створити нові робочі місця, економічна специфіка регіону. І ще багато аспектів.
На аналізі цих даних можна говорити про реально перспективні відбудову і розвиток регіонів України, незалежно від ступеня руйнувань. І ми стверджуємо, що всі необхідні дані для аналізу на рівні кожної області можна зібрати відносно в короткий термін, що зробить оновлення максимально логічним, обґрунтованим і прозорим – саме за допомогою геоінформаційної системи, про що йдеться у Порядку.
Ми впевнені в цьому тому, що вже кілька місяців супроводжуємо громади Київщини, Харківщини, Житомирщини…, які працюють із ONOVA GIS HUB – зручним інструментом з фіксації руйнувань і пошкоджень, аналізу та створення плану відбудови і оновлення.
Як буде забезпечуватися енергоефективність інфраструктури?
Енергоефективність – це розумне використання енергетичних ресурсів. Першу роль грають технології, які дозволяють зменшити використання опалювальних матеріалів, підтримують всередині приміщень оптимальну температуру в опалювальний сезон. Це оцінка працюючої тепломережі, утеплення будівель, заміна вікон, встановлення лічильників та систем контролю енергоспоживання, модернізація систем опалення, вентиляції та освітлення тощо.
Насправді, це реальний і сучасний шлях оновити майже всі будівлі України і довести їх до високих стандартів не тільки енергоефективності, а і зовнішнього вигляду, зручності використання і безпекових норм.
В цьому маємо чималий досвід – Громадська спілка УФЕЕ, ініціатор створення Ліги ONOVA, за чотири роки із партнерами втілила термомодернізацію понад 100 бюджетних установ разом з іноземними донорами, а також провела десятки просвітницьких заходів для громад про її важливість.
Звертаємо увагу, що зараз триває відбір проєктів за програмою «Енергоефективність громадських будівель в Україні» з бюджетом в EUR300 млн, яку оголосило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Йдеться про комплексне енергоефективне відновлення близько 1000 громадських будівель по всій державі у малих та середніх громадах.
Які пріоритети у планах ООН щодо спільного відновлення?
Відновлення України вже розпочалося спільними зусиллями – держави і іноземних донорів. Триває відбудова пошкодженої критичної інфраструктури, відбудовуються лікарні, заклади освіти. Відновлюються житлові будинки – ГС УФЕЕ бере активну участь в одному з проєктів ПРООН по заміні вікон і дверей у 16 регіонах України. На початок травня замінили понад 1000 кв. м вікон у п’яти регіонах. І це тільки початок.
Я впевнений, що пріоритети у планах ООН щодо відновлення такі самі, як у всіх інших учасників – міністерств, громад, неурядових та донорських організацій – відбудувати якісно, прозоро, з використанням провідних технологій та з урахуванням регіональних особливостей.
Війна принесла українцям багато горя і втрат. Але, разом із тим, ми маємо підтримку всього світу у своїй боротьбі, і маємо можливості побудувати зруйноване і оновити те, що залишилось із використанням найкращих практик і технологій. То ж ми закликаємо громади використовувати всі ці можливості, щоби створити сучасну, енергонезалежну, модернізовану державу, комфортну для життя та праці.
Розмову вела Сівкова Тетяна
