Candidate of Economic Sciences,
Associate Professor, Odesa National Maritime University
Журнал «Судноплавство» взяв інтерв’ю у Олени Коробкової — кандидата економічних наук, доцента кафедри експлуатації портів та технології вантажних робіт Одеського національного морського університету, автора понад 30-ти наукових публікацій, рецензента фахових та міжнародних журналів, засновниці навчального центру з підготовки митних брокерів в Україні, експерта з питань реформування митного законодавства, члена Асоціації митних брокерів в Україні. Члена Асоціації митних брокерів у США.
У розмові ми обговорили ключові аспекти реформування митно-брокерської діяльності в Україні: перехід від системи дозволів до авторизації, нову модель митного представництва, можливості для бізнесу, перспективи професії та значення наукового і експертного підходу в розробці законодавчих змін. Пані Олена також поділилася своїм особистим внеском у реформу та баченням майбутнього розвитку галузі в контексті євроінтеграції.
Які ключові зміни сьогодні відбуваються у регулюванні митної брокерської діяльності в Україні?
Головна новація – дозвіл на провадження митної брокерської діяльності замінено на авторизацію. Це означає, що митний брокер відтепер може діяти як митний представник – саме такий термін використовується у новій редакції Митного кодексу України. Авторизація надається тим підприємствам, які відповідають встановленим п. 1 ч. 3 ст. 12 та п. 2 і 4 ст 14 Митного кодексу України критеріям і фактично підтверджують свою надійність та професійність. Іншими словами, держава переходить від простої реєстрації митних брокерів до моделі “довірених” митних посередників, як це прийнято в Європейському Союзі. Це докорінно змінює підходи до роботи: перерозподіляються ролі учасників митного оформлення, вводиться концепція прямого та непрямого митного представництва (коли брокер може виступати від імені клієнта або від свого імені).
Які можливості відкриває інститут митного представника для бізнесу?
Насамперед – це гнучкість у виборі моделі роботи. Бізнес відтепер може делегувати митні формальності уповноваженим особам із чітко визначеною відповідальністю. Пряме представництво дозволяє діяти від імені клієнта без передачі обов’язків, тоді як непряме представництво передбачає, що митний брокер виступає декларантом і несе солідарну відповідальність за сплату митних платежів разом з суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності. Концепція авторизації значно полегшує участь підприємства у зовнішньоекономічній діяльності, знижує ризики перевірок, відкриває доступ до митних спрощень та є базою для подальшого отримання статусу АЕО. Разом із цим, авторизація є єдиною законною основою для здійснення декларування у статусі непрямого митного представника, що має особливе значення для міжнародного бізнесу та e-commerce.
Розкажіть тоді про Ваш особистий внесок у реформу митно-брокерської системи. Які Ваші ідеї були враховані?
Скажу чесно, реформа митної брокерської діяльності – це результат роботи великої команди людей, і я була однією з тих, хто відстоював необхідність змін. Мій внесок, швидше, експертно-науковий. Протягом останніх років я публікувала статті, в яких аналізувала недоліки старого підходу до регулювання митних брокерів та пропонувала шляхи гармонізації з європейським законодавством. Наприклад, в моїх наукових виданнях я запропонувала модель регулювання митної брокерської діяльності на принципах, які зараз впроваджуються у митне законодавство, а також формалізацію інституту митного представника. Ці ідеї сьогодні увійшли до практики через законодавчі ініціативи. Це яскравий приклад трансферу наукового знання у державну політику. Ще кілька років тому в одній з робіт я підкреслювала, що вимога обов’язкового досвіду роботи для брокера є зайвою перепоною і що в ЄС акцент робиться на відповідності критеріям, а не на стажі. Рада була побачити, що ця думка знайшла відображення в реформі – тепер молоді спеціалісти зможуть легше реалізуватися.
Як Ви оцінюєте роль науки і експертної підтримки у розвитку митного регулювання?
Роль науки і експертів я б назвала визначальною, хоча вона може бути не завжди на виду. Будь-яка масштабна реформа – і митна не виняток – потребує аналітичного підґрунтя. Наше завдання як науковців і практиків – вивчити досвід, проаналізувати проблеми, запропонувати оптимальні рішення. Візьмемо цю реформу: імплементація норм Митного кодексу ЄС у наш простір грунтувалась на наукових дослідженнях, консультаціях, експертних обговореннях. Були залучені представники ДМСУ, МФУ, експерти з митної справи та бізнес-спільнота. Я особисто брала участь у кількох заходах, де обговорювалися майбутні зміни до Митного кодексу України. Зокрема, експертна спільнота наполягала на тому, що дозвільна система для митних брокерів застаріла і стримує розвиток ринку митних послуг – як наслідок, маємо її заміну на авторизацію.
Я переконана, що без науки жодна реформа не буде стійкою. Якщо зміни необґрунтовані, не проаналізовані – вони можуть не спрацювати або створити нові проблеми. Науковий підхід же дає можливість побачити систему в цілому: і економічний ефект, і соціальний, і організаційний. Добре, що в митній сфері в Україні поступово формується культура опори на експертів. Хочеться, щоб це тільки посилювалося. Зі свого боку, як науковець, я завжди готова долучитися до розробки рішень, надати об’єктивний аналіз.
І наостанок — якими ви бачите перспективи митної брокерської діяльності в Україні?
Україна має шанс стати частиною митного простору ЄС на рівних умовах, що потребує дотримання високих стандартів. Ключову роль відіграватимуть авторизовані митні представники, оскількі у розвинутих країнах 98 % митних декларацій подаються до митного оформлення митними посередниками.
Що стосується бачення майбутнього – я бачу його з оптимізмом. Реформа лише набирає обертів. Законодавством передбачено перехідний річний період щодо авторизації підприємств – митних брокерів. Концепція авторизації прийнята в ЄС і ми маємо дотримуватися підходу ЄС, що саме непрямий митний представник і призначений для того, щоб здійснити митне оформлення і сплатити митні платежі за клієнта. У цей період важливо успішно реалізувати всі новації щодо узгодженості митного та податкового законодавства: щоб система авторизації запрацювала прозоро, щоб нерезиденти змогли доручити митне оформлення митним брокерам. Якщо це вдасться, то виграють усі: і держава (матиме підзвітний сектор брокерських послуг), і бізнес (отримає кращий сервіс і довіру).
