Держгідрографія – це безпека мореплавства України!

Держгідрографія – унікальна державна установа України, яка забезпечує безпеку судноплавства в морському регіоні та на внутрішніх водних шляхах. З квітня 2018 Держгідрографію очолює новий керівник, визнаний спеціаліст в галузі міжнародного права та державного управління,  кандидат юридичних наук Олександр Щипцов.

Вітаю, пане Олександре.

1. З квітня цього року Ви очолюєте державну установу «Держгідрогафія». Через два місяці Вашого керівництва, в червні Держгідрографія разом з іншими підприємствами галузі проходила аудит Міжнародної морської організації (ІМО). За інформацією Міністерства інфраструктури, перевірку пройдено успішно. Як аудитори ІМО оцінили діяльність Держгідрографії?

Фахівці Держгідрографії відмінно склали іспит міжнародного рівня. До нашої установи не було жодних критичних зауважень щодо виконання Держгідрографією вимог міжнародних конвенцій, які складають Кодекс обов’язкових інструментів ІМО.  Держгідрографія підтвердила багаторічний досвід та відповідність світовим стандартам послуг з навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства. Це свідчить про високий рівень кваліфікації та ефективності роботи наших співробітників. Але під час проведення аудиту, ми отримали низку подальших рекомендацій щодо імплементації у національне законодавство нових міжнародних стандартів, це стосується у тому числі і компетенції Держгідрографії у питаннях вдосконалення національної системи навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства. Процес не простий, але ми впевнені знаємо, як його реалізувати.

2. Пане Олександре, з лютого 2017 року функція оснащення судноплавних внутрішніх річкових шляхів плавучим навігаційним обладнанням була покладена на Держгідрографію. Як Ви оцінюєте це управлінське рішення? Яка робота була виконана в цьому напрямку? Чи буде ця «нова діяльність» Держгідрографії постійною?

Згадане Вами управлінське рішення з повною впевненістю слід оцінювати, як акт критичного менеджменту. Проте в умовах, які загрожували зривом навігації на внутрішніх водних шляхах, таке вимушене рішення дозволило вирівняти ситуацію та створити безпечні умови для судноплавства у навігацію 2017-2018 рр. Стосовно тимчасового або постійного характеру діяльності, яка для Держгідрографії вже не є «новою», відповідь надасть Закон України про внутрішній водний транспорт, проект якого розглядається Верховною Радою України.

3. Оскільки Держгідрографії доводилося останнім часом багато займатися Дніпром, ймовірно, у Вас склалася своя думка, що ще потрібно було б зробити для відновлення судноплавства річками країни?

Переважна більшість наших громадян вважає Дніпро єдиною водною магістраллю України, але довжина судноплавної частини Дніпра складає лише близько 37% загальної протяжності річкових шляхів, які визнані судноплавними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.1996 № 640 «Про затвердження переліку внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних». На жаль, деякі водні магістралі реально втратили статус судноплавних, проте, слід наголосити, що згаданою постановою судноплавними визначені такі річки як Десна (довжина судноплавної ділянки – 505 км), Дністер (277 км), Стир (247 км), Південний Буг (199 км), Горинь (194 км), загалом протяжність річкових шляхів України складає 2714,5 км. Беручи до уваги загальновизнаний факт про максимальну рентабельність перевезень водним транспортом, висновок є очевидним – судноплавство на річках має бути відновлено. Але з різних причин в державі досі законодавчо не визначено джерело створення нових та утримання існуючих об’єктів річкової транспортної інфраструктури. Разом з тим, не витримала іспитів ринковою економікою фінансова модель утримання підприємств річкової інфраструктури за рахунок Державного бюджету (як приклад, згадаємо відомі проблеми державного підприємства водних шляхів «Укрводшлях»). Висновок – проблеми річкового судноплавства мають бути вирішені Законом України про внутрішній водний транспорт.

4. Питання щодо спеціалізованих суден Держгідрографії. Скільки їх та чи відповідає їхній стан стандартам суден, які здійснюють аналогічну функцію в усьому світі?

Наразі Держгідрографія є власником 77 суден та плавзасобів, з яких через кримські події, на жаль, втрачено 11. З суден, які експлуатуються, наймолодше побудовано у 2013 році, найстарше – у 1959 році. Близько 80% суден мають вік понад 25 років, лише 8% – менше 10 років. Спеціалізовані самохідні та несамохідні судна обслуговують засоби навігаційного обладнання, здійснюють гідрографічне вивчення водних шляхів з метою створення безпечних умов судноплавства у зоні відповідальності України, виконують інші покладені на установу завдання. Судна, задіяні у виробничих процесах, відповідають вимогам, визначеним класифікаційним товариством для районів виконання відповідних робіт.

Враховуючи фінансові можливості, Держгідрографія постійно проводить роботи з відновлення, ремонту та модернізації спеціальних суден. Наприклад, за новим проектом відновлено судна побудови 50-60 років минулого століття: «Капітан Черемних», «Капітан Башев», «Капітан Зібер», які отримали сучасні характеристики та облік. Розвиток флоту належить до вагоміших пріоритетів установи.

5. Які новинки сучасного обладнання, технології планує використовувати сьогодні Держгідрографія для вдосконалення навігаційного обслуговування морських шляхів?

У питаннях використання сучасного обладнання і технологій, планування заходів з вдосконалення навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства Держгідрографія слідує Керівництвам з навігаційного забезпечення мореплавства (МАМС), які визначають фундаментальні напрями розвитку принципів та технічних засобів навігації. Згідно з рекомендаціями зазначеного Керівництва щодо планування Держгідрографія має намір приступити найближчим часом до розробки Стратегічного плану розвитку установи з пропонованим прогнозом щонайменше на 10 років стосовно ролі Держгідрографії у сприянні впровадженню високих стандартів безпеки на морі, підтримки інфраструктури та надання інформаційних послуг для забезпечення безпеки мореплавства у певних районах відповідальності України. Вдосконалення технічних засобів планується забезпечувати у рамках середньострокових (тривалістю до 5 років) цільових науково-технічних програм.  

6. Які картографічні роботи сьогодні проводить Держгідрографія? Наскільки взагалі потрібні сьогодні паперові версії навігаційних карт, коли все переводиться в електронну форму?

З часів утворення у 1996 році вітчизняна морська картографія досягла значних успіхів. Сьогодні філія Держгідрографії «Укрморкартографія» – це сучасний виробничий комплекс, продукція якого відповідає всім вимогам чинних міжнародних стандартів (зокрема, Міжнародної гідрографічної організації) та сертифікований згідно з ДСТУ ISO 9001.

Національна колекція навігаційних карт та посібників для плавання нараховує: 239 електронних та 180 паперових навігаційних карт, 181 електронну та 129 паперових річкових навігаційних карт, 115 комірок електронних карт І, ІІ, ІІІ, ІV та V масштабних діапазонів, 8 альбомів карт ВВШ та 34 посібники для плавання, що становить невід’ємну частину національної системи навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах України.

Стосовно використання паперових карт слід наголосити, що вони досі залишаються затребуваними як на морських так і на річкових суднах. До того ж, технологія виробництва паперових карт «друк на замовлення», яка впроваджена Укрморкартографією і реалізована для 177 карт, дозволяє у лічені хвилини отримати потрібну кількість примірників карти, актуалізованої на момент видання за останнім випуском  ПМ України.

7. Як Ви оцінюєте перспективу створення цифрового банку гідрографічних даних?

Це актуальна вимога сьогодення. Наукові надбання мають бути доступні користувачам, а інструмент доступу – це сучасні інформаційні технології. Тому, у планах Держгідрографії – спільна з Національною академією наук України діяльність зі створення банку даних, які є результатом наукових досліджень вітчизняних вчених, напрацювань профільних спеціалістів морегосподарського комплексу. Зрозуміло, до цього банку увійде скарбниця багаторічного досвіду Держгідрографії – національна колекція морських і річкових електронних карт, океанографічні атласи, тощо.

8. На чому ще зосереджена основна увага Вас, як керівника?

Я резюмую і скажу, що основні пріоритети керівництва Держгідрографії зосереджені на питаннях вивчення морських і річкових судноплавних шляхів, навігаційно-гідрографічного забезпечення безпеки плавання у національній зоні відповідальності,  впровадження сучасних методів навігації в Азово-Чорноморському регіоні України, а також реалізації Національного плану з відновлювальної енергетики, зокрема впровадження енергозберігаючого обладнання на об’єктах Держгідрографії.