VITALIY KINDRATIV
Head of the Maritime Administration
Війна в Україні та блокування портів є критичним питанням. До російського вторгнення Україна щомісяця експортувала близько 5 млн тонн сільськогосподарської продукції, більшу частину через порти. Яка наразі ситуація, та які дії світова спільнота розглядає на цей рахунок ми спитали у Віталія Кіндратієва, Голови Морської Адміністрації.
Як будуть працювати гуманітарні морські коридори для виведення торговельних суден, що опинилися в зоні бойових дій?
«Голубі» коридори – ідея, що була висунута на позачерговій Асамблеї ІМО. Їхнє відкриття – вкрай складне питання, яке більше залежить від військових, ніж від Адміністрації Судноплавства. Росія зараз активно маніпулює цим питанням, декларуючи їхнє щоденне відкриття. Однак, «коридори», що ними задекларовані, знаходяться поза українськими територіальними водами. Зважаючи на мінну небезпеку (вже декілька дрейфуючих мін, захоплених рф в Криму, виявляли у різних частинах Чорного моря) та небезпеку обстрілів вмф рф (від яких постраждало більше 10 цивільних суден), ми наразі не можемо гарантувати безпеку судноплавства. Відновлення руху торгівельних суден відбудеться після повного відновлення контролю української влади над нашими тер водами та за умови відсутності мінної небезпеки.
Як 5-ий пакет санкцій позначиться на морських шляхах РФ? Та як країна-агресор буде намагатися обійти їх?
5й пакет санкцій від 8 квітня 2022р. вже закрив багато країн для доступу російських суден. Для нас принципово було, щоб це стосувалося не лише суден під російським прапором, але й тих, які належать/управляються фіз/юрособами з рф. Радий, що до наших застережень дослухались.
Рішенням Ради (ОВПБ) 2022/578 від 8 квітня 2022 р. щодо внесення змін до Рішення 2014/512/ОВПБ щодо обмежувальних заходів у зв’язку з діями Росії щодо дестабілізації ситуації в Україні: з 16 квітня 2022 року доступ до портів на території Союзу будь-якому судну, зареєстрованому під прапором Росії, а також тим суднам, які змінили російський прапор або реєстрацію на прапор або регістр будь-якої іншої держави після 24 лютого 2022 року – заборонено.
Проте, Статтею 4ha цього Рішення все ж таки передбачені обставини, які дозволять суднам рф заходити в порти на території ЄС, а саме, якщо доступ необхідний для:
– купівля, імпорт або транспортування до Союзу природного газу та нафти, у тому числі продуктів нафтопереробки, титану, алюмінію, міді, нікелю, паладію, залізняку, а також деяких хімічних продуктів та продуктів переробки заліза;
-закупівля, імпорт або транспортування фармацевтичних, медичних, сільськогосподарських та харчових продуктів, включаючи пшеницю та добрива, імпорт, закупівля та транспортування яких дозволені відповідно до цього Рішення ;
– гуманітарні цілі;
– транспортування ядерного палива та інших вантажів, які необхідні для функціонування цивільних ядерних сил;
– купівля, ввезення або транспортування до Союзу вугілля та інших твердих копалин палива до 10 серпня 2022 року.
Також, потрібно звернути увагу, що до 10 липня 2022 року передбачено виконання договорів, що були укладені з рф до 9 квітня 2022, або додаткових договорів, необхідних для виконання таких договорів.
Тому, наразі ми працюємо над рекомендаціями щодо чергового пакету санкцій, який нівелюватиме можливість обходу санкцій в розрізі доставки енергоносіїв та вищезазначених вантажів.
Як змінювалася ситуація у портах з початку війни?
До війни, через морські порти Україна експортувала понад 70% усіх вантажів. За 2021 рік портовими операторами було оброблено більше 150 млн. тонн вантажів. З початком війни більшість українських портів втратили можливість працювати, і як наслідок, експортні, а також імпортні та транзитні можливості впали більше ніж наполовину. Наразі неможливе здійснення довоєнного обсягу експорту основних вантажів (зерно, руда, чорні метали тощо) через порти нашої держави.
До початку війни Україна була одним із найбільших у світі експортером сільськогосподарської продукції. Для українських аграріїв морські порти забезпечували 90-95% експорту. Для України це головне джерело валютного виторгу.
Багато країн залежать від постачання саме українського зерна.
Зараз росія робить продовольчу кризу, блокуючи в українських портах зерно, яке мало йти на експорт і на яке розраховували багато країн.
Армія рф вже знищила на території України шість найбільших елеваторів, а на тимчасово окупованих територіях грабує фермерів та вивозить майно.
Уже в березні ООН зафіксувала зростання цін на продукти на понад 12 відсотків, що стало рекордом із 1990 року.
В ООН закликають розблокувати порти Одеської області, щоб забезпечити вільну доставку українських продуктів світом.
Різке зростання цін та перебої з поставками поставили під загрозу ситуацію з продовольством у Європі, Африці, Азії. А в Україні окупанти створюють дефіцит злаків обстрілюючи зернові склади.
Через порушення продовольчої безпеки внаслідок повномасштабної війни, 44 мільйони людей у всьому світі, можуть зіштовхнутися з бідністю та голодом.
Я повністю підтримую позицію виконавчого директора Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі, який вважає, що блокування українських портів є проблемою всього світу.
З початком війни, росія акцентувала увагу на блокуванні українських портів російським флотом та протикорабельними мінами. Деякі порти зазнали обстрілів. Всі руйнування фіксуються для отримання компенсації з агресора після перемоги.
– Наразі Україна не контролює порти Маріуполя, Бердянська, Скадовська й Херсона. Вхід/вихід суден тимчасово неможливий. Ці порти сумарно забезпечували до 10% усієї перевалки.
Згідно наказу Міністерства інфраструктури України від 28 квітня 2022 року № 256, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2022 року за № 470/37806 «Про закриття морських портів», з 30 квітня 2022 року порти Маріуполя, Бердянська, Скадовська й Херсона офіційно закриті, до відновлення контролю над зазначеними морськими портами.
– Найбільші порти України, на які припадало понад 85% морського вантажообігу: Миколаїв, Південний, Одеса, Чорноморськ, Ольвія частково здійснюють обробку наявного у причалів флоту та відвантаження залізницею та автотранспортом. Вхід/вихід суден тимчасово неможливий;
– Працюють лише три невеликі порти у гирлі Дунаю: Ізмаїльський, Ренійський та Усть-Дунайський, на які в мирний час припадало до 10% експорту. Зараз це єдині три порти з 13, які можуть повноцінно працювати.
Ті порти, що працюють, знаходяться на межі своїх потужностей, але попит на перевалку вантажів суттєво перевищує можливості. Тому задача N1 – злагоджена робота всіх служб в даних портах та оперативний розвиток інфраструктури даних портів.
Розмову вела Марина Самсонова
