Daria Sizova
Techno Grill Group, LLC
ЯК УКРАЇНСЬКІ ПІДПРИЄМЦІ ПРАЦЮЮТЬ З ІНОЗЕМЦЯМИ В СУЧАСНИХ РЕАЛІЯХ
Після розпаду Радянського Союзу Україна завжди була неоднозначним місцем для ведення бізнесу. Багатство ресурсів та ідей приваблювало іноземців високою потенційною прибутковістю, але сувора реальність життя країни постійно відлякувала їх високими ризиками. Для одних привабливість нашої країни виявилася визначальною, і хоча вони часто потрапляли в патові, конфліктні, навіть скандальні ситуації, проте в підсумку за роки незалежності залучили сюди велику кількість інвестицій. Для інших пов’язані з Україною ризики виявилися непідйомними, тому їхні проєкти так і не з’явилися на економічній мапі нашої країни.
24 лютого ситуація заграла новими барвами та перетворилася на тотальну невизначеність. Вторгнення росії в Україну шокувало всю світову бізнес-спільноту й викликало питання: що далі?. Численні санкції проти РФ, внутрішні етичні принципи компаній та їхнє піклування про свій імідж спонукали велику кількість підприємств залишити ринок країни-агресора. Водночас міжнародний бізнес в Україні розділився на два табори: тих, хто хоче підтримувати українців та продовжувати працювати з нами, та тих, хто хоче забути про Україну на невизначений час, принаймні поки тут триває війна.
ПОГЛЯДИ ІНОЗЕМНИХ ПАРТНЕРІВ
У новинах часто пишуть про підтримку Заходом України. Утім, у бізнесовій площині картина не така однозначна. Українські підприємці зіштовхнулися зі складними реаліями воєнного часу. російська пропаганда та переважання фактору грошей над людськими цінностями призвели до того, що іноземці злі не тільки на росію, але й на Україну. Для них ця війна спричинила хвилю потрясінь, які зумовили відчутне скорочення їхніх доходів. Бізнес завжди прагматичний, тому така реакція доволі логічна. Зрозуміло, що у зовнішній політиці всі зацікавлені країни максимально демонструватимуть підтримку Україні, але в їхніх внутрішніх відносинах ситуація іноді принципово відрізняється. Як влучно зазначив колишній прем’єр-міністр Англії (1855-1865 рр.), Генрі Джон Темпл: «У нас немає незмінних союзників, у нас немає вічних ворогів. Лише наші інтереси незмінні та вічні, й наш обов’язок – відстоювати їх.»
ВИРОБНИЧА ПАУЗА
Для багатьох міжнародних компаній війна стала приводом переосмислити свої стратегії ведення бізнесу в нашому регіоні. До війни в Україні налічувалася чимала кількість дочірніх компаній та потужностей. З початком воєнних дій у багатьох із них робота зупинилася. Наприклад, за період діяльності в Україні провідна агропродовольча компанія Bunge створила близько 1000 робочих місць, але через вторгнення росії була змушена призупинити свою діяльність на нашій території. Inditex закрила магазини, а Henkel тимчасово призупинила виробництво. Nestlé припинила роботу та розповсюдження своєї продукції.
ПЕРЕЛІК МОЖНА ПРОДОВЖУВАТИ
Вихід великих корпорацій з території України – це удар по нашій економіці. Він призводить до втрати валютних надходжень, податкових відрахувань і робочих місць. Наслідки відчуваються вже зараз. Зараз наша країна потребує великих фінансових вливань, як ніколи раніше. За перший місяць війни український бізнес втратив більше, ніж за два роки пандемії. А вже пішов четвертий. За оцінками Національного банку України, під час війни українська економіка втрачає 50% «невиробленого» ВВП. Тобто кожен тиждень коштує національній економіці понад 50 млрд грн.
ДОРОГА ЛОГІСТИКА
Воєнні дії спричинили різкі коливання на фондовому ринку підштовхнули вгору ціни на нафту й газ. Як наслідок, вартість перевезень значно збільшилась. Для іноземного бізнесу це створило додаткові витрати та змусило засумніватися, чи виправдано вони витрачають кошти, імпортуючи з України.
З іншого боку, в деяких галузях питання вартості логістики не є критичним з огляду на заборону торгівлі з росією. До війни багато іноземних компаній мали там контракти з різного роду російськими постачальниками. Санкції просто заблокували можливість роботи з країною-агресором, тож іноземці були змушені шукати альтернативи.
Гарним прикладом стала ситуація з деревним вугіллям. росія та Україна – значні гравці на цьому ринку. Унаслідок блокування постачань з росії іноземні компанії почали активно шукати нових бізнес-партнерів в Україні.
ДЕШЕВИЙ ДОЛАР
Експортери, зокрема IT-сфера, забезпечують великий обсяг валютної виручки для України. Однак, ситуація з її конвертацією у гривню для обслуговування бізнесу експортерів склалася доволі двояка. Минулого тижня НБУ скасував обмеження на встановлення курсу для банків та обмінників. Натомість для експортерів та сфери IT умови не змінилися: курс залишився фіксованим і значно нижчим за ринковий. Тобто банки додатково заробляють, купляючи валюту за курсом НБУ та продаючи за міжбанківським. Це створило «додатковий податок» на експортерів, який просто йде в кишеню банкам.
НБУ аргументує своє рішення захистом гривні від девальвації та запобіганням непродуктивного відпливу капіталу. Регулятор стверджує, що стримування курсу допомагає зберігати валютні ресурси для пріоритетних видатків на оборону та критичний імпорт. Однак при цьому золото-валютні резерви Нацбанку стрімко тануть, тому такі аргументи можна поставити під сумнів.
МАЙБУТНІ ПЕРСПЕКТИВИ
Наразі складно передбачити, що чекає на бізнесову співпрацю між Україною та світом у найближчому майбутньому. Адже період тотальної невизначеності триває: ніхто не може спрогнозувати, як ринкові сили діятимуть завтра і які обмеження ще будуть запроваджені. Ми можемо спостерігати еволюцію настроїв Заходу та динаміку поглядів іноземних бізнесменів. Однак не треба надмірно сподіватися, що завтра ситуація буде значно краща, ніж сьогодні. Адже кризові явища в українській економіці розгортаються вже сьогодні. І щоб виграти війну, нам негайно потрібно їх долати, перекривати фінансові діри, що раз по раз виникають через воєнні дії, і стимулювати економічний розвиток. Надіятися слід лише на себе, хоч якою вагомою є допомога від Заходу.
