Транспортування та зберігання азотних добрив – складна тема у сфері логістики, з огляду на те, що вона пов’язана з особливими безпековими ризиками в контексті війни. Разом з експертами компанії GOL – генеральним директором Павлом Линником та коммерческим директором, Володимиром Гузем розглянемо більш детально динаміку розвитку новин у цьому сегменті ринку логістики упродовж липня-серпня, а також вплив цієї динаміки на подальші перспективи.
Що змінювалося протягом літа
У період з 7-18 липня 2025 року Командування ВМС України спільно з Одеською ОДА фактично заборонило захід у морські порти та перевалку вибухонебезпечних аміачних вантажів. Під їх перелік потрапила і аміачна селітра, технічний аміак та аміачна вода. Уповноважені посадовці заборонили як захід цих вантажів у порти, так і їх накопичення і зберігання в Одеському регіоні.
Протягом серпня, до 28-29 числа цього місяця з боку представників транспортно-експедиторського ринку лунали заклики про те, щоб зняти морські обмеження. Таку думку висловлювали профільні асоціації УКАБ та ВАР/UAC. Вони мотивували свою позицію такими ключовими чинниками як дефіцит та зростання витрат. Дійсно, ЗМІ фіксували те, що під заборону потрапили й ті види добрив, які не є вибухонебезпечними. Постачання почало іти на річкові та сухопутні маршрути.
Починаючи з 28-29 серпня, відбулося часткове розблокування. ВМС та Одеська ОДА внесли зміни в рішення від 18 липня. Отже, морський імпорт тепер дозволений винятково для комплексних добрив (NPK) за умов: N ≤ 21%, P ≥ 5%, K ≥ 5%, а також наявність міжнародного SDS. Це не поширюється на продукти, які є безпосередньо азотними, тобто – на сечовину, КАС та селітру.
Отже, у липні-серпні під забороною опинилися:
- аміачна селітра;
- технічний аміак;
- аміачна вода;
- інші аміачні продукти, які є вибухонебезпечними.
Фактично, відбулося жорстке обмеження логістики морем у контексті транспортування ключових азотних вантажів.
Починаючи з 28-29 серпня, було дозволено перевезення морем тих комплексних NPK, які відповідають перерахованим вище критеріям. Це означає, що азотні добрива не увійшли до зазначеного переліку.
Як ці зміни вплинули на ринок
Загалом, імпорт добрив сумарно зростав, якщо аналізувати динаміку 6-7 місяців 2025 року. Порівняно з попереднім роком, відбулося зростання на 23-25%. Драйвером цього ринку були саме азотні добрива. Однак саме згадані обмеження стосовно їх транспортування породили такі наслідки як:
- волатильність цін;
- перебої з постанням – особливо, після морських обмежень.
Оскільки ця проблема з перебоями постачання потребувала вирішення, транспортно-експедиторські компанії почали використовувати альтернативні маршрути. Прикладом можна назвати залізницю та використання автомобільного транспорту через ЄС та дунайський коридор. Зокрема це стосується схеми перевезення через порт Галац, який розташований у Румунії, з вивантаженням у біг-беги та перевалкою у піввагони по Україні.
Як змінилася динаміка в транспортуванні азотних продуктів
Якщо говорити про такі азотні позиції як сечовина, селітра та сульфат амонію, то динаміка перевезень є наступною:
- кількість перевезень морем у липні-серпні суттєво знизилася;
- послаблення в регулюванні у кінці серпня стосувалися винятково NPK, тому динаміка по безпосередньо азотним вантажам збереглася;
- на фоні обмежень, а також сезонного попиту ціни на цю продукцію зросли (зокрема таку тенденцію можна було побачити на прикладі здорожчання селітри);
- статистика 7 місяців показала, що лідерами імпорту були саме азотні, причому – в липні найбільшу затребуваність демонстрував сульфат амонію, який часто транспортується сухопутними каналами.
Таким чином, попри складнощі у правовому регулюванні, пов’язані з безпековими ризиками під час війни, сегмент перевезень азотних добрив функціонує та активно використовує альтернативні маршрути.
Висновки
Отже, підводячи риску під основними тенденціями, варто зазначити наступне:
- морський імпорт азотних так і залишився у відчутних обмеженнях, оскільки послаблення торкнулися не чистих азотних добрив, а лише NPK;
- попри налагодження транспортування сушею (зокрема через Румунію), зміна способу доставки збільшила її терміни та вартість;
- ризик дефіциту та зростання цін в сезон став предметом для публічного тиску представників сфер логістики та агросектору на посадовців, відповідальних за встановлення обмежень.
Раніше у компанії GOL, яка працює з цим сегментом ринку, заявляли про те, що на сьогодні в Україні відсутні логістичні рішення з доставки аміачної селітри, які були б рівноцінними морським перевезенням за часом та вартістю. Практика перебудови логістичних маршрутів свідчить про те, що це дійсно так. Водночас – зміни ланцюгів постачання не зупинили роботу ринку добрив, хоча і внесли в нього свої корективи.
