Аналіз стану суднобудування України у 2020 році

2 вересня 2021 року Асоціація суднобудівників України «Укрсудпром» в рамках Загальних зборів Асоціації провели Круглий стіл на тему: «Стратегія розвитку суднобудівної промисловості України на період до 2030 року – перший крок відродження морської індустрії».

Асоціація суднобудівників України «Укрсудпром» здійснила аналіз діяльності 13 найбільших підприємств (перелік додається) за 2019-2020 роки.

  У 2020 році загальні обсяги реалізованої продукції суднобудівних підприємств становили 3,5 млрд грн, що на 18% менше аналогічного показника 2019 року (4,3 млрд грн), у тому числі суднобудування – 1, 97 млрд грн (91% до 2019 року), судноремонту – 1,0 млрд грн (97,8%). На експорт було реалізовано продукції на 0,5 млрд гривень (104%).

Чисельність працівників зайнятих у суднобудуванні та судноремонті зменшилася з 3950 чол.  у 2019 році  до 3470 чол. у 2020 році, тобто відбулася втрата  480 робочих місць.

Середня максимальна заробітна плата зменшилася на 3% і складала – 25 130 гривень.

В структурі виробництва постійно збільшується питома вага суднобудування і судноремонту  та відбувається суттєве зменшення інших робіт.

У 2020 році на українських верфях побудовано 16 суден, один корабель та одну плавспоруду – 57-метровий причал, створений заводом «Палада».

На експорт відправлено два корпуси танкера-хімовоза, побудовані на верфях Smart Maritime Group (SMG) для компанії VEKA Shipbuilding WT B.V., і дві баржі, побудовані на заводі «Океан» для голландської компанії Eurobulk.

ВМС України отримали один розвідувальний корабель проєкту «Лагуна» і вищевказаний причал. Решта суден для власних потреб побудовані на судноверфі СП «Нібулон». Це 3 буксири та 5 барж. Одну баржу типу SLG на Кілійському суднобудівельно-судноремонтному заводі для «Українського Дунайського пароплавства». На ізмаїльських судноремонтних верфях «Дунайсудноремонт» і «Дунайсудносервіс», на замовлення холдингової компанії «АгроВіста» побудовано 3 баржі.

Будівництво суден відбувається тільки на 6-7-ми верфях, з них майже половина на Нібулоні для власного використання. На експорт працюють тільки «Океан» та «Смарт Мерітайм Груп». Завод «Кузня на Рибальському» останні роки виконує тільки військові замовлення. Інші підприємства займаються судноремонтом та металообробкою.

Аналізуючи підсумки роботи за останні  3  роки  можна відзначити що:

  1. З 2018 року постійно збільшувалося будівництво суден. У 2020 році збільшилася не тільки кількість побудованих суден, але й  їхня сумарна валова місткість – 17807 тонн проти 16180 тонн у 2019 році. У той час, як в Європі, за даними ЮНКТД, обсяги будівництва зменшилися у 2020 році на 30 % (1 668 709 т проти 2 326 154 т). Таким чином наша частка у європейському суднобудуванні зросла з 0,7%  до 1,1%.
  2. У 2020 році було побудовано  18 суден,   що є найкращим показником після 2013 р.

                3.  Після семирічного простою, у 2019 році відновив роботу СЗ «Океан», а у 2020 році розпочав будівництво несамохідних суден.

                4. На ССЗ «НІБУЛОН» у 2019 році побудовано 140-метрове самохідне судно-перевантажувач, що є найбільшим судном, яке збудоване за останні 20 років.

                5. Судноремонтні підприємства «Дунайсудносервіс» і «Дунайсудноремонт» з 2019 року почали будувати несамохідні судна. Так у 2020 році вони побудували баржу довжиною 128 м, що є найбільшою за роки незалежності.

                6.  За 2020 рік по проєктах Морського Інженерного Бюро було побудовано і здано в експлуатацію 34 нових суден сумарним дедвейтом 195,6 тис. тонн (у 2019 році відповідно 24 та 181).  Головні судна проєкту RSD59,  RST12C,  RSD32M та проєкту PV300 увійшли до складу кращих суден 2018 року та 2020 року (Significant Ships) Британського Королівського товариства корабельних інженерів.

                7.  За рівнем металоспоживання в галузі можна значною мірою судити про її стан. За даними ГМК «Центр» у різні роки динаміка поставок металопродукції «Метінвесту» українським корабелам була такою:  2018 рік – понад 20 тис. т;  2019 рік – понад 15 тис. т;  2020 рік – 10,5 тис. т.

                8. Вперше відбувається зменшення робочих місць у суднобудуванні та судноремонті,  які пов’язані не тільки з епідемією COVID,  а й зменшенням замовлень  на 2021 рік.

                9. Позитивні зрушення у суднобудуванні за ці роки відбувалися, в основному за рахунок будівництва СП «НІБУЛОН» власного річкового флоту, іноземних замовників, замовлень Міністерства оборони України та агрохолдингової компанії «АгроВіста» і судноплавної компанії «Грейн-Трансшипмент».

На засіданні асоціації «Укрсудпрому» з приводу розробки стратегії державної підтримки національного суднобудування з ініціативи Офісу президента та Кабінету міністрів України генеральний директор ТОВ «Суднобудівний завод «Океан» Гурський Сергій Васильович дав коментарі з приводу створення кредитних агенцій та умов реінвестицій у виробництво:

«Наразі на українському ринку суднобудування на зовнішньому ринку замовлення є. Завод «Океан» у 2020 році побудував 2 суховантажні баржі для суднохідної компанії Eurobulk (Нідерланди). Після цього ми оброблювали нові заявки. З останніх: голландська компанія  запросила в нас побудувати 5 суден за 2 роки, обсяг фінансів сягав приблизно 30 млн $. Натомість весь ринок Європи працює за фінансовою схемою кредитування. Тобто вони кладуть гроші у свій банк і після оформлення замовлення, гарантують їх повернення. У 2019 році в Україні створили експортно-кредитне агентство в Україні, де відсутній механізм залучення кредитних коштів у суднобудування – відсутня підтримка держави.»

Також до засідання від Миколаївських підприємств долучилася Олена Жукова, директор ПКБ MDEM: «Більше уваги на державному рівні треба приділяти цифровій трансформації суднобудівних підприємств. Проєктування і будівництво суден є виробництвом з довгими циклами й одним з найскладніших в машинобудуванні. Це означає, що велика кількість даних інформації й ресурсів залучені в будівельному виробництві.

Задля підвищення конкурентоспроможності та скорочення циклу виробництва, як і в усьому світі, потрібно впроваджувати більше цифрових технологій, і це, на жаль, не така проста річ як просто купити обладнання, встановити й експлуатувати. Впровадження інформаційних систем –  складніший процес, тому що він вимагає не тільки покупку програмного забезпечення зі своєю специфікою, не тільки розробки адаптації робочих процесів підприємств, навчання персоналу роботи з нею. Це означає, що тут є всі елементи інвестицій, консалтингу для реалізації цих проєктів. І без державної підтримки такі ініціативи підприємствам реалізувати дуже складно. Навіть дуже складно прийняти правильне рішення.

Морський кластер України в кооперації з Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України опрацьовує можливі джерела фінансування як державних, так і донорських.

Також треба зазначити складність вибору програмного забезпечення і платформ, які не будуть пролежувати, не будуть викинуті, а приведуть до найкращого їх використання й підприємство зможе отримати перевагу. Загалом дуже важко отримати консультацію з цього приводу не тільки в Україні, а в більш розвинених країнах, – хороший консалтинг на цю тему рідкісний ресурс, в суднобудівної галузі зокрема.

Тому один з важливих проєктів Морського Кластера України спільно з Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України – це створення центру морських компетенцій. Тому що підприємствам потрібні управлінці, IT-фахівці, не тільки рівня адміністрування, а менеджери зі стратегічним мисленням, тобто які могли б оперувати прийняттям певної стратегії. Такого роду комплексну освіту або заповнення прогалин впровадити швидко і дешево неможливо, хіба що через бізнес, громадські організації, спеціалізовані міністерства.»

            Висновки: наші суднобудівні підприємства та проєктно-конструкторські організації мають достатній потенціал для будівництва різних типів суден і військових кораблів, проте відсутність державної підтримки та замовлень на внутрішньому ринку може привести до руйнації суднобудівного виробництва.

Теґи:

Читайте також

ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ’Ю З ЮРІЄМ ВАСЬКОВИМ

«РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ МОРСЬКОЇ ГАЛУЗІ ПОТРЕБУЄ КВАЛІФІКОВАНИХ КАДРІВ», – Юрій Васьков У  червні цього року вдруге Кабінет Міністрів України призначив заступником Міністра інфраструктури Юрія Васькова,…

Коментарі Володимира Крейденко щодо «Drive Ukraine 2030» на Trans Expo Odesa 2021

Компанія «Медіа Компас» та журнал «Судноплавство» виступили організаторами міжнародного транспортного форуму TRANS EXPO ODESA 2021 (31.08-02.09). В рамках 24-ої міжнародної конференції «Розвиток транспортної системи України:…

«Правозастосування митного режиму тимчасового ввезення – це проблема, яку потрібно вирішувати у діалозі з професійною спільнотою» – Народний депутат України Васильковський Ігор

Як голова підкомітету з питань морського транспорту Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури, розумію наскільки нагальним для всієї галузі судноплавства є наразі…

Коментарі