30 травня 2021 року суднобудівну галузь потрясла жахлива новина – не стало Геннадія В’ячеславовича Єгорова, засновника Морського Інженерного Бюро, ідеолога, натхненника і просто чудової, доброї, життєрадісної і розумної людини. Це велика втрата для всієї суднобудівної галузі, адже за 26 років існування керованого професором Г.В. Єгоровим Морського Інженерного Бюро було побудовано більше 420 суден, величезну кількість суден було модернізовано і переобладнано. Геннадій В’ячеславович активно займався і науковою діяльністю, так ним було написано більше 1000 актуальних наукових робіт.
Професор пішов з життя на піку своєї професійної кар’єри, в літаку над Нижнім Новгородом, над містом, в якому було побудовано (і будується досі) найбільша кількість суден, спроєктованих Морським Інженерним Бюро під особистим керівництвом Геннадія В’ячеславовича. Крім повного занурення в суднобудування і судноплавство Єгоров також захоплювався історією, релігією і технікою: міг годинами читати лекції про древні цивілізації, дискутувати на різні релігійні теми і обговорювати технічні характеристики. Під управлінням професора Бюро пройшло шлях від невеликої фірми, що займається виключно розрахунковими завданнями по корпусу судна і науковими дослідженнями на замовлення класифікаційних товариств, до організації, яка виконує практично весь спектр інжинірингових робіт для судноплавства і суднобудування.
Геннадій В’ячеславович народився 23 березня 1966 року в місті Одесі в родині військового моряка, дитинство провів за місцем служби батька – в Вілючинську. Саме там він вперше познайомився з кораблями і суднами та пішов до початкової школи. Як сам згадував Геннадій В’ячеславович, дитинство залишило відбиток на формуванні власної особистості як інженера-кораблебудівника в майбутньому. Кумиром в дитинстві для Єгорова був адмірал Геннадій Невельський. На згадку про нього в грудні 2020 року було названо найперше, побудоване за останні 30 років на вітчизняних верфях, вантажно-пасажирське судно проєкту PV22 на 146 каютних пасажирів для Сахаліну і Курил. Геннадій В’ячеславович дуже пишався цим судном, для нього воно мало особливий сенс.
Загальну середню освіту Єгоров отримував вже в Одесі: закінчив з відзнакою школу №4 в 1982 році. Він планував вступати в абсолютно інший інститут, на факультет, який ніяк не був пов’язаний з морем. Відмінно здавши вступні іспити, з’ясувалося, що в рік вступу прибрали набір з Одеси, тому було прийнято рішення вступати до Одеського Інститут Інженерів Морського Флоту (ОІІМФ) на кораблебудівний факультет. Доля, не інакше. Уже тоді почав розкриватися талант Геннадія В’ячеславовича. Він з другого курсу поєднував роботу на кафедрі будівельної механіки корабля з навчанням і саморозвитком. Сесії закривав достроково, заочно готуючись до іспитів, при цьому часто не ходив на лекції. Своїм учителем Єгоров називав професора Віталія Васильовича Козлякова, видатного вченого зі світовим ім’ям, останнього представника старшого покоління радянських корабелів. Завершив навчання Єгоров в 1988 році з «червоним» дипломом. У 1992 році закінчив аспірантуру ОІІМФ на кафедрі «Будівельна механіка корабля». З 1993 року по 1995 рік працював старшим науковим співробітником, викладачем кафедри «Будівельна механіка корабля» ОІІМФ. Поєднуючи роботу на кафедрі з навчанням, Геннадій Єгоров часто їздив у відрядження, в судноплавні компанії, на заводи, де проявився ще один важливий і фундаментальний талант – вміння спілкуватися з замовниками, який згодом і ліг в основу успішного створення, розвитку і процвітання Морського Інженерного Бюро. Його він заснував в 1995, а в березні 2000 року аналогічну фірму в Санкт-Петербурзі. При цьому ніколи не забував і завжди підтримував рідний інститут, до кінця своїх днів був головою наглядової ради.
Єгоров активно просував роботу Бюро на міжнародній арені, 5 грудня 2016 року в Баку він створив спільне з Азербайджанським Каспійським Морським Пароплавством підприємство «Каспійське Морське Інженерне Бюро». Результатами спільної діяльності компаній стали автомобільно-залізничні-пасажирські пороми проєкту CNF18C, танкери-хімовози проєкту RST12C, танкер-музей проєкту HS01.
З перших днів появи Морського Інженерного Бюро, його високопрофесійні розробки та нестандартні інженерні рішення отримали підтримку і визнання провідних фахівців Російського Морського Регістру Судноплавства. Він був членом Президії НТС Російського Річкового Регістру, а також членом НТС Регістру Судноплавства України. Нагороджений різними нагородами, знаком «За заслуги» Російського Морського Регістру Судноплавства, знаком «Почесний працівник Російського Річкового Регістру», знаком «Почесний працівник Регістру Судноплавства України». Плідна робота Геннадія В’ячеславовича з Українським Дунайським Пароплавством стала результатом будівництва на Кілійському СРЗ несамохідних суден проєкту 1635. Варто сказати і про знайомство з турецькою компанією «Палмалі», яка запропонувала Морському Інженерному Бюро створити власний новий проєкт нафтоналивного судна змішаного плавання нового покоління: проєкт 005RST01. Розробці проєкту передувала копітка робота з систематизації досвіду експлуатації існуючих суден змішаного плавання та суден обмеженого плавання, які працюють в інших регіонах. У серпні 2002 року суднобудівна верф SELAH (Тузла, Туреччина) здала «Палмалі» головний танкер-продуктовоз змішаного плавання «Армада Лідер». Так почалася епоха проєктування Морського Інженерного Бюро, яка вивела компанію на зовсім інший професійний рівень. Багато з реалізованих під керівництвом Геннадія В’ячеславовича проєктів були високо оцінені на міжнародному рівні.
У 2011 році Бюро запропонувало експертній групі міжнародної транспортної групи UCL Holding концепт танкера змішаного плавання «Волго-Дон макс». Такий танкер, зберігаючи по району плавання клас R2 і можливість цілорічної експлуатації як у танкера типу «Армада», отримав істотно збільшену вантажопідйомність в річці – дедвейт при осіданні 3,60 м – 5420 тонн, що зробило його унікальним річковим судном.
Окремим рядком слід відзначити внесок Геннадія В’ячеславовича не тільки в нове суднобудування, а й на підтримку існуючого флоту. Продовжуючи роботи по модернізації, переобладнанню, реновації, підвищенню вантажопідйомності, розпочаті в 1995 році, Геннадій В’ячеславович створив новий підхід до збереження флоту: конверсії суден, будівництво суден з використанням елементів суден-донорів. У 2007 році Геннадій В’ячеславович створив службу підтримки боротьби за живучість (Emergency Response Service) – ERS MEB. Крім обслуговування танкерів, Геннадій В’ячеславович особисто керував розрахунковою підтримкою великої кількості аварійно-рятувальних операцій: масова трагедія в Керченській протоці в 2007 з суднами змішаного плавання через шторм, посадка на мілину з водотечею судна «Palmali Discovery» в 2010, катастрофа з «Булгарією» в 2011, суднопідіймальна операція з одночасного підйому затонулих плавдока N 154 і танкера «Волгонефть-263» в 2011, порятунок танкера «Григорій Бугров» з 6138 т мазуту на борту з затопленням машинного відділення, зняття з мілини і забезпечення переходу залізничного порома «Феруз» після зняття з мілини в 2012 і багато інших. Найяскравішою рятувальною операцією можна назвати операцію з порятунку і підйому на берег танкера-бункерувальника «Делфі» в серпні-вересні 2020 року, в якій Геннадій В’ячеславович брав безпосередню участь.
Паралельно з основною роботою Єгоров налагоджував контакти з міжнародними інститутами і брав активну участь у роботах міжнародних конференцій і конгресів. Він розвивався завжди. В останні два роки свого життя Геннадій В’ячеславович піднявся на якісно інший рівень: високопрофесійні вебінари по темі проєктування, суднобудування і судноплавства, які збирали сотні фахівців, актуальні статті. Причому інформацію до вебінарів готував особисто сам. У своє останнє відрядження до Іркутська Геннадій В’ячеславович поїхав з метою інспекції унікального танкера-бункерувальника-еколога «Георгій Москальов» проєкту RT37 Морського Інженерного Бюро, побудованого в 2020 році для Байкалу.
Суднобудівна і судноплавна галузі втратили легендарну особистість. 7 червня 2021 року керівництво судноплавної компанії «Ідель» прийняло рішення назвати нове багатоцільове суховантажне судно дедвейтом 8144 тонни проєкту RSD59, закладене 25 травня 2021 року на Окской судноверфі, ім’ям Геннадія Єгорова. Судно буде відповідати підвищеним екологічним вимогам ІМО TIER III (DE-Tier III) щодо викидів в атмосферу. Пам’ять про професора Геннадія В’ячеславович Єгорова вічна. Вона у всіх розробках і концептах Морського Інженерного Бюро.
