«Іноземний кримський зерновий флот» (BlackSeaNews)



Головна особливість ситуації літа 2017 року – нестандартне масове залучення іноземних суден (крім РФ) до перевезень із портів Криму. Ми неодноразово казали, що РФ має суттєвий дефіцит морських суден типу «ріка-море». Цей дефіцит значно посилився після окупації Криму, особливо після повної товарної блокади з материкової частини України.

Влітку 2017 року окупаційна влада Криму через відповідних морських брокерів звернулась до судновласників Туреччини, Румунії, Лівану, Єгипту, Греції із замовленнями на експорт великих обсягів кримського зерна. Це пов’язано з рекордним за останні вісім років урожаєм зернових в Криму: на окупованому півострові внаслідок сприятливих погодних умов зібрали 1,7 млн тон замість традиційних 1,5 млн тон. Це змусило застосовувати енергійні заходи щодо експорту зернових, оскільки місткість кримських елеваторів неспроможна забезпечити зберігання такої кількості зерна.
При цьому вперше за роки окупації спостерігалось використання іноземних суден в «човникових» перевезеннях зерна з терміналів Севастополя та Керчі до 2-х районів рейдової перевалки: 1.) до Керченської протоки в акваторії порту Кавказ, офіційна назва – «якірна стоянка (рейдовий перевантажувальний район, рейдовий причал, якірне місце) №451»; 2.) в район неофіційної рейдової перевалки (так звана «Тортуга») у 12 милях, тобто 22 км на південь від Керченської протоки за межами територіальних вод України та РФ.

Влітку 2017 року на кримські порти працювали 33 судна російських судновласників та майже така ж кількість (29 суден), що належать судновласникам інших країн, крім РФ (без урахування активних суден постійного кримського базування, переважно поромів, та суден у ремонті та відстої). Ці 29 іноземних (крім РФ) суден належали судновласникам Туреччини – 12, Румунії – 6, Лівану – 5, Греції – 3, Єгипту – 2, Сирії – 1. Так, 20 з 29 іноземних суден (крім суден РФ) працювали на експортних перевезеннях зерна – і перевезли на експорт або на рейдову перевалку для експорту тільки за серпень 2017 року до 100 тис. тон. Це зерно закупили Сирія, Туреччина, Ліван, Індія, Албанія, Саудівська Аравія. Кримське зерно експортувалося через Севастопольський (62%), Керченський (31%) та Феодосійський (7%) морські порти. Індія закуповувала горох, Саудівська Аравія – ячмінь, Ліван та Албанія – пшеницю. Туреччина, окрім пшениці, ще й насіння льону та насіння соняшника.
Ця нестандартна ситуація призвело до того, що протягом літніх місяців 2017 року вперше з початку 2015 року почала зростати і кількість, і питома вага іноземних (крім РФ) суден-порушників в загальній кількості.

Проілюструємо, як ця «човникова» діяльність виглядала на практиці. Наприклад, один з найвідоміших порушників – румунський суховантаж «Nadalina» (IMO: 8215754), флаг Сьєрра-Леоне: 1.) 5.07.17 – прибув до зернового терміналу Керченського морського рибного порту (КМРП) з турецького порту Ділішкелеси (Гебзе, Мармурове море), взяв вантаж ячменю 4000 т, доставив до рейдової перевалки, перевантажив на балкер-накопичувач; 2.) 10.07.17 – повернувся до Керченського морського торгівельного порту (КМТП), завантажив 4200 т ячменю, знову пішов 13.07.17 на рейдову перевалку; 3.) 15.07.17 – після розвантаження на балкер прийшов до Севастополя, прийняв вантаж зерна і знов пішов на рейдову перевалку на південь від Керченського проливу, розвантажився на балкер; 4.) 27.07.17 – знову прибув до КМРП, завантажив 4000 т гороху, відправився 01.08.17 на рейдову перевалку, розвантажився; 5.) 03.08.17 ¬– повернувся до КМТП, знов завантажив 4000 т гороху та відбув 7.08.17 до Феодосії; 6.) 08.08.17 – прибув до Феодосії, прийняв додатковий вантаж і 18.08.17 відправився до Тріполі.

«Іноземний кримський зерновий флот» літа 2017-го включав 20 суден (крім РФ). За ознакою країни реєстрації судновласника маємо такий розподіл: 6 суден – Ливан, 5 суден – Туреччина, 5 суден – Румунія, 3 судна – Греція, 1 судно – Сирія. В цих даних щодо кількості суден турецьких та румунських судновласників є особливість: в квітні-травні 2017 року два відомих злісних румунських порушника «Adnan H» (IMO: 8215649) та «Anda» (IMO: 8027638) були немов би продані турецькому власнику. Чому немов би? Тому що не змінилися маршрути і є ще деякі тонкощі, які не розкриваються. Ми допускаємо, що цей продаж був фіктивним, а обидва судна залишилися під керуванням румунської компанії. Тоді Румунія із 7 суднами зайняли б перше місце в цьому «рейтингу».
Але головний «присмак» цієї ситуації надає та обставина, що «іноземний кримський зерновий флот» влітку 2017 року на обслуговуванні експорту кримського зерна майже повністю замінив російський. Якщо, як ми розповіли вище, «човниковими» та експортними перевезеннями зерна з кримських портів займалися 20 іноземних суден, то РФ змогла виділити для цього лише 7 суден. Таким чином, з 33 суден російських судновласників перевозили зерно лише 7. Решта 26 займалися переважно доставкою на півострів різноманітних вантажів – зокрема, щебню та піску для будівництва Керченського мосту та траси «Таврида», що буде обслуговувати його транспортні потоки. Зате з 29 суден, що належать судновласникам інших країн, крім РФ, зерновий експорт забезпечували 20.
Тобто «іноземний кримський зерновий флот» дав можливість державі-агресору займатися будівництвом інфраструктури в окупованому Криму, не відволікаючись на зерновий та інший експорт.


Повернення греків до Криму – за зерном

Влітку 2017-го до портів окупованого Криму повернулися судна, що належать судновласникам країни, що є членом ЄС та НАТО – Греції. Нагадаємо, що в 2014 році серед 144 суден-порушників грецькі судна складали 20 одиниць – 13,9% від загальної кількості порушників (144). В 2015 році їх кількість та питома вага скоротились до 5 (3,1%) від загальної кількості порушників (162). В 2016 році – 2 судна з 162 (1,2%).
Грецьких суден не було в кримських портах майже все перше півріччя 2017 року. А з середини червня 2017 року заборонений ЄС експорт (зерна) з Криму розпочали одразу три судна судновласників Греції. Два з них вже були в «чорному списку» за порушення в 2014 році, а от навіщо компанія «Nereide Marine SA», Пірей, вирішила «спалити» «чисте» судно «Jamileh» – незрозуміло.
На нашу думку, поновлення заходів до кримських портів грецьких суден (під прапорами інших країн) через два роки після їхнього припинення свідчать про намагання судновласників із Греції «прозондувати» реакцію України та структур ЄС.

Теґи:

Коментарі