Vitaliy Kindrativ
Head of the Maritime Administration
Журнал «Судноплавство» взяв інтерв’ю у Віталія Кіндратіва, Голови Морської Адміністрації. Де ми дізналися на які зміни чекає МА, коли прийдуть покращення у взаємодії держави з моряками, переваги CES-тестування, та що потрібн озробити аби український прапор увійшов до «білого» списку.
Як виглядає нова штатна структура Морської адміністрації? Які кадрові зміни вдалося провести в кінці минулого року, як це вплинуло на кількість гарних спеціалістів у структурі?
На початку лютого 2022 року ми очікуємо прийняття нового Положення про Державну службу морського та річкового транспорту України, яке буде враховувати всі ті зміни, які покладені на Морську адміністрацію у зв’язку із набуттям чинності ЗУ «Про внутрішній водний транспорт». І, відповідно, під нові вимоги буде сформована нова штатна структура.
З акцентів та нововведень хотілось би звернути увагу на те, що наказом Міністерства інфраструктури №621 від 17.11.2021 «Про затвердження Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту» функції капітанів морських портів були передані відповідним посадовим особам, а їх утримання покладено на АМПУ. Тому в цій частині структуру МА також буде приведена у відповідність до вимог нормативних документів.
У 2022 році заплановано створити 2 додаткових територіальних підрозділи, які будуть займатися питаннями судноплавства на внутрішніх водних шляхах: на Дунаї та на річці Дніпро в місті Черкаси. Дана ініціатива також закладена в проєкт Положення про Державну службу морського та річкового транспорту України, який очікує затвердження Кабміном.
І найголовніше: завдяки бюджету 2022 року є можливість доукомплектувати підрозділи МА високоякісними спеціалістами з гідним рівнем оплати праці.
Які зміни у законодавстві від Морської адміністрації слід чекати у 2022 році щодо документів моряків, послужної книжки, підтвердження кваліфікації моряків та присвоєння звань. Чи буде повноцінний перехід на інтегровані онлайн-сервіси?
Був прийнятий ЗУ 1578-IX від 29.06.2021 р. «Про внесення змін до статті 51 Кодексу торговельного мореплавства України щодо вимог до кваліфікації членів екіпажу», який згідно до конвенційних вимог дозволяє підтверджувати документи моряків по стажу. На сьогодні Міністерством інфраструктури спільно з проєктом TAPAS проводиться розробка спеціального IT-продукту, який буде надавати відповідні online-послуги морякам. Найближчим часом ми очікуємо завершення цієї роботи та виходу на новий рівень якості взаємодії держави з моряками. Один із головних принципів цієї взаємодії – відсутність посередників. А це, в свою чергу, означає, що людина має отримувати послуги самостійно, без перешкод, інтуїтивно та якісно.
Які можливості бачить Морська адміністрація у запобіганні зловживання посередниками даними сервісів моряків?
Вже запущено CES-тестування, яке дуже багато моряків успішно здають з першої спроби. На моє переконання, оновлення програмного продукту та активна роз‘яснювальна робота щодо відсутності жодних «скритих механізмів» у процесі переатестації мають повністю прибрати посередників зі сфери дипломування. Завдяки впровадженню CES-тестування з процесу складання іспитів повністю виключено людський фактор.
Що буде являти собою «крюїнг-онлайн», що саме спростить цей модуль та які документи будуть надаватися до цієї бази даних?
«Крюїнг-онлайн» має надати крюїнговим компаніям доступ до всіх кваліфікаційних документів моряка, що містяться в реєстрі, але виключно за його згоди на це. Сервіс має полегшити взаємодію моряків з крюїнгами, адже всі верифіковані документи будуть міститися в єдиній базі даних, та їх не треба буде збирати, сканувати, відправляти електронною поштою. В свою чергу, завантажуючи документи моряка з модуля «крюїнг-онлайн», крюїнгові компанії будуть впевнені в їхній легітимності. Для оптимальної імплементації сервісу наразі ведуться активні перемовини з крюїнговими компаніями.
Які позитивні наслідки впровадження комп’ютерного тестування моряків Crew Evaluation System 6.0. слід чекати, та які недоліки можна вже виокремити за декілька місяців даного складання іспитів?
CES тест – це всесвітньо визнаний міжнародний тест, який точно підтверджує вміння та навички, з одного боку, а з іншого боку, підтверджує знання англійської людини, яка збирається працювати в міжнародному форматі у змішаних екіпажах. Щодо позитивних наслідків впровадження, по-перше, до цього тесту є 100% довіра у всіх учасників процесу. По-друге, CES-тестування мінімізує людський фактор та сприяє усуненню корупційних ризиків. Процес іспиту проходить за використання аудіо- і відеофіксації, що робить його прозорим. Слід також зазначити, що CES-тестування є максимально простим у використанні. З недоліків – CES-тест не можуть пройти моряки, які не знають англійської мови. Проте для них є відповідна можливість пройти АСТМ тест.
З якими складнощами ви зіткнулися у спробах ратифікації Міжнародної морської конвенції від 2006 р.?
Ратифікація Міжнародної морської конвенції від 2006 р. є одним з пріоритетних і надважливих питань для мене, як Голови Морської адміністрації. І на сьогодні МА всіляко підтримує та намагається сприяти не тільки якнайшвидшій її ратифікації, а й повній імплементації положень в національне законодавство України, оскільки це підвищить авторитет України на міжнародній морській арені, наблизить до повної імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС, і дасть змогу покращити позиції України в Паризькому меморандумі.
Наразі проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Міжнародної організації праці 2006 р. про працю в морському судноплавстві, з поправками», потребує доопрацювання у зв’язку з відсутністю положень необхідних для повної та належної імплементації Конвенції. Сподіваємось, що у 2022 році нам вдасться врегулювати це питання, тим самим пришвидшити розв’язання нагальних проблем українських моряків.
Що потрібно зробити Україні, щоб її прапор на суднах увійшов до «білого» списку?
Щодо «білого» списку. Наразі відповідно до циркулярного листа ІМО MSC.1/Circ.1163/Rev.13 від 18.10.2021, Україна входить до переліку країн, які в повному обсязі надали інформацію, що демонструє повне виконання вимог Конвенції ПДНВ. Якщо ж говорити про «білий список» Паризького меморандуму, то відповідно до інформації розміщеній на офіційному сайті Паризького меморандуму, Україна увійшла до «сірого списку».
Ситуація з Паризьким Меморандумом дещо складніша, оскільки відповідність прапору вимогам «білого списку» Паризького меморандуму розраховується відповідно до формули. В цій формулі береться до уваги інформація щодо кількості інспекцій здійснених щодо суден відповідного прапору, допустимий ліміт затримки, встановлений в межах 7% Комітетом Паризького Меморандуму. Отже, для того, щоб увійти до «білого списку» Паризького меморандуму, потрібно покращити стан флоту під українським прапором, зменшити кількість затримок суден в ході інспекцій. Наразі робоча група напрацьовує варіанти відповідних заходів.
Розмову вела Марина Самсонова
