Valery Tkachev
Deputy Director of the Commercial Work Department of «Ukrzaliznytsia»
Враховуючи військові дії та блокування портів, логістика експортних перевезень зазнала суттєвих змін з початку війни. Наразі вантажопотоки перенаправлені переважно через західні міжнародні залізничні переходи України у країни ЄС.
Журнал «Судноплавство» взяв інтерв’ю в Валерія Ткачова, Заступник директора Департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці». Дізнавшись як працює українська залізниця в умовах війни. Та які шляхи знаходяться для здійснення перевезень під обстрілами та за умов блокади портів протягом п’яти місяців.
Як працювала «Укрзалізниця» з початку повномасштабного вторгнення? Які моделі у роботі підприємства були змінені?Як змінився обсяг перевезень по напрямках та видами вантажів з початку війни?
З початку війни бойові дії велися у 10 областях, де розташовані підприємства, що становили більше ніж 50% ВВП країни. Загибель людей, збитки критично важливої інфраструктурі, повсюдне руйнування виробничого потенціалу України призвело до суттєвого скорочення ВВП та відповідно обсягів залізничних перевезень.
За 7 місяців 2022 року залізницями України перевезено 95,3 млн. тонн вантажів, що у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року менше на 45,0 млн. тонн.
За липень 2022 року було перевезено 10,32 млн. тонн вантажів (-15,9 млн. тонн, або -60,6% до аналогічного періоду минулого року та +0,89 млн.тонн, або +9,4% до червня 2022 року).
Змінилася структура за напрямками перевезень: частка імпортних перевезень становить 6% замість 14% до початку війни, частка транзиту лише 1% замість 5%. Частка експорту впала з 40% до 37%, внутрішні перевезення збільшили частку з 42% до 56%.
За видами вантажів структура перевезень змінилася незначно.
Найбільше перевозяться руда залізна і марганцева, кам’яне вугілля, зерно, мінбудматеріали. Структура перевезень вантажів значно не змінилася.
Зокрема, за липень 2022 року обсяги перевезень руди склали 1 572 тис. тонн (+28,9 тис. тонн, або +1,9% до червня 2022 року).
З березня 2022 року спостерігаються незначні коливання обсягів перевезень чорних металів, вони склали 226-344 тис. тонн. За липень 2022 року обсяги перевезень склали 309,3 тис. тонн (-10,8 тис. тонн, або -3,4% до червня 2022 року).
Починаючи з квітня 2022 року обсяги перевезень олії поступово збільшуються, а з травня по липень 2022 року перевищують минулорічні показники.
За липень 2022 року обсяги перевезень склали 88 тис. тонн, що більше на 19 тис. тонн, або +27,5% до липня 2021 року.
Експортні перевезення
За підсумками 2021 року портовими операторами в усіх морських портах України оброблено приблизно 153 млн тонн вантажів, з цих обсягів близько 60% завезено/вивезено залізницями.
В тому числі у 2021 році у портах оброблено 49,5 млн тонн зернових вантажів, максимальний показник обробки зернових вантажів зафіксовано у 2019 році – 53,9 млн тонн.
У 2021 році залізницями України на експорт перевезено 112,4 млн тонн, з них через морські порти експортовано 79,5 млн тонн, або 71%, у тому числі експорт зернових вантажів склав 29,3 млн тонн, з них через порти – 28,7 млн тонн.
На експорт за 7 місяців 2022 року було перевезено 36,9 млн. тонн вантажів (38,7% від загальних обсягів), що на 22,8 млн. тонн, або на 38,2% менше, ніж за 7 місяців 2021 року.
За липень 2022 року було перевезено 3,5 млн. тонн (-5,23 млн. тонн, або -59,9% до аналогічного періоду минулого року та +0,29 млн.тонн, або +9,0% до червня 2022 року).
У структурі експортних перевезень перше місце посідає руда залізна і марганцева – 17,3 млн. тонн (47%), друге – зернові вантажі – 10 млн. тонн (27%), третє місце – чорні метали – 4 млн. тонн (11%).
Перевезення зернових вантажів поступово збільшуються, проте зростання обсягів перевезень зернових вантажів обмежена пропускною здатністю залізничних прикордонних переходів.
Основна причина обмеженої здатності є неготовність європейських залізниць до перевезень додаткових обсягів вантажів (нестача портових потужностей в ЄС, вагонів, локомотивів, візків колії 1435 мм, розпочато збирання врожаю європейського зерна, що призведе до витиснення українського).
22 липня поточного року Україна, Туреччина та ООН підписали угоду про розблокування портів.
1 серпня 2022 року вперше від початку повномасштабної війни вийшло судно з порту Одеси з українським продовольством. Наразі судна з продовольством було відправлено вже з трьох українських портів – Одеси, Чорноморська та Південного.
Імпортні перевезення
У січні-лютому основною країною-імпортером була росія (29% від загального імпорту) – 1 936 тис. тонн. На другому місці Білорусь (25%) – 1 712 тис. тонн, на третьому – США (12%) – 788 тис. тонн, на четвертому – Польща (9%) – 625 тис. тонн.
З початком війни логістика постачання імпорту залізничним транспортом за країнами відправлення значно змінилась, у квітні основною країною-імпортером стала Польща – 132 тис. тонн (31% від загального імпорту), Індія на другому місці – 41 тис. тонн (10%), Румунія – третє місце – 39 тис. тонн (9%), Австралія – четверте місце – 35 тис. тонн (8%), з яких наразі імпортується вугілля.
Транзитні перевезення
Враховуючи, що основною країною зародження українського транзиту була росія, з початком війни обсяги транзитних перевезень практично відсутні.
Що у міжнародній співпраці зараз активно просувається, які стратегії та проєкти?
З початком війни основні вантажопотоки були переорієнтовані на західні прикордонні переходи. На сьогодні на мережі АТ «Укрзалізниця» працює 13 залізничних переходів, які межують з країнами ЄС та Республікою Молдова (довідка додається). У зв’язку з неможливістю іноперевізників прийняти погоджені обсяги перевезень, відбулося скупчення вагонів, що слідують через західні прикордонні переходи. Для зменшення черги оголошувались конвенційні заборони на навантаження, що вплинуло на зменшення обсягів навантаження до відповідного періоду минулого місяця, але позитивно відобразилося на скороченні черги на кордоні приблизно на 2,6 тисяч вагонів (наразі діють 15 конвенційних заборон).
Наявний потенціал перевезення вантажів через західні прикордонні переходи використовується лише на 53% (маємо спроможність передачі щодоби – 3 422 вагони; фактично здається – 1 824 вагонів на добу).
Завдяки проведеній роботи щодо передачі вагонів до країн ЄС, чергу на кордоні у серпні у порівнянні з липнем скорочено на 2,9 тисяч вагонів, що позитивно відобразилося на збільшенні обсягів перевезень.
На жаль залізнична інфраструктура може переправити обмежені обсяги товарів з України в ЄС. Для збільшення пропускної спроможності прикордонних переходів відповідно до потреб економіки потрібна системна робота: розбудова наявних терміналів, будівництво нових; створення мобільних перевалочних пунктів; збільшення кількості вузькоколійних візків і залучення додаткового вагонного парку перевізників на вузькій колії, спрощення процедур перетину кордону тощо.
Тому у міжнародній співпраці зараз активно просуваються проєкти, що дозволять збільшити пропускну та провізну спроможність західних прикордонних переходів, а саме: інфраструктурні проєкти, розбудова наявних терміналів, будівництво нових; створення мобільних перевалочних пунктів; збільшення кількості вузькоколійних візків, залучення додаткового вагонного парку перевізників на вузькій колії, спрощення процедур перетину кордону, облаштування додаткових постів ветеринарного та фітосанітарного контролю, введення цілодобового режиму праці, створення спільного підприємства УЗ та ПКП щодо спільного вирішення технічних та організаційних проблем логістики, різниці у митних правилах, використання різних колій, пошуку вільного рухомого складу тощо.
Як буде відбуватися перехід на європейську колію?
Україна крокує до ЄС, тому розглядається поступовий перехід на колію шириною 1435 мм. На сьогодні є дільниці колій 1435 мм, які заходять на територію України. Щоб подовжити колії 1435 мм вглиб країни розглядається можливість реалізації таких інвестиційних проєктів:
- Будівництво колії 1435 мм на дільниці Львів (Скнилів) – Мостиська- І;
- Будівництво колії 1435 мм від ст. Чоп до
- ст. Ужгород;
- Відновлення руху поїздів на прикордонній дільниці Рава Руська – Держкордон (Гребенне);
Також розглядається питання реконструкції євроколії 1435 мм Ковель – Ягодин – польський кордон з подальшою електрифікацією.
Розмову вела Тетяна Сівкова
