Deputy Head of the Odesa regional military administration
Журнал «Судноплавство» взяв інтерв’ю у Романа Григоришина, Заступника голови Одеської обласної державної адміністрації. Де ми обговорили те, як вже постраждала економіка регіону внаслідок повномасштабної війни. Що потрібно робити аби швидше відчути відбудову регіону, які проєкти стануть квінтесенцією повоєнного відновлення. А також в яких галузях ми повинні зосереджуватись задля інвестиційної привабливості регіону.
Як ви оціните збитки завданні Одеському регіону за час повномасштабної війни?
Першочергово, пропоную розділяти це питання на збитки, які можна побачити та нематеріальні втрати, яких зазнав наш регіон. Побачити можна руйнування будівель, пошкодження інфраструктури, удари росіян по військових об’єктах, які розташовуються в нашому регіоні. Для прикладу можу навести руйнування енергетичних об’єктів, складських приміщень, житлових будинків та баз відпочинку. Останній удар росіян, що стався 7 травня, призвів до повного руйнування складів Червоного Хреста та декількох курортних об’єктів у Білгород-Дністровському районі.
Економічні збитки не піддаються такому наочному погляду. Проте в цьому сенсі наш регіон постраждав чи не найбільше в країні. Через агресію росії цілі галузі наразі не можуть функціонувати — це переважна частина експорту, морська логістика, туристична сфера, яка тягне за собою рекреаційну, готельну та розважальну.
Які кошти потрібні для відновлення економіки Одещини? Скільки часу по завершенню війни буде потрібно на ваш погляд?
Називати будь-які цифри за сьогоднішніх обставин буде некоректно. По-перше, війна триває, а це означає, що сума, яка знадобиться для відновлення регіону та держави в цілому, зростає з кожним днем агресії.
Ми можемо порахувати суму фізичних пошкоджень, що зазнала область на сьогодні. Проте майже неможливо порахувати збитки серед галузей, які були змушені припинити діяльність через війну.
В лютому Міністерство розвитку громад і територій підрахувало, що Одещина втратила 300 мільйонів доларів. Проте невідомо, чи включає ця сума збитки від ударів ворога по енергетичній галузі. Адже в лютому регіон ще потерпав від терористичних атак по підстанціях, а люди й бізнес виживали в умовах регулярних блекаутів. Зараз ця сума однозначно більше.
Щодо часу — все залежить від того, як швидко ми всі будемо працювати та ухвалювати потрібні рішення. На це також вливають обсяги підтримки з боку міжнародних партнерів у контексті залучення фінансових інструментів, інвестицій в економіку Одеської області. В ідеальних умовах вже за рік-півтора ми почнемо відчувати ефект відбудови. За інших обставин знадобиться більше часу.
Які є проєкти щодо відновлення інфраструктури регіону?
Одеська обласна військова адміністрація збирає пропозиції проєктів різного спрямування, в тому числі й інфраструктурних. На мою думку, їх можна розподілити на масштабні (або ключові) та точкові.
До масштабних ми відносимо міст через Дністровський лиман, міст через Дунай та взагалі ідеї, що мають на меті швидке сполучення Одеської області з Європою. Це важливо в контексті безпеки, розвитку логістичних шляхів та торгівлі взагалі.
Окремим ключовим проєктом для нас є проведення в Одесі ЕХРО 2030 — Всесвітньої виставки, яка стане квінтесенцією повоєнного відновлення України. Ледь не кожна сфера економіки нашої області отримує поштовх до розвитку завдяки цій події.
До точкових входить, наприклад, розчищення каналів на озерах біля Дунаю — це важливо для екології та підтримки риболовного промислу та туризму в цьому субрегіоні. Пріоритет тому чи іншому проєкту буде надаватися, виходячи з комплексного втілення плану відновлення на території нашої держави.
Якими способами та за яких програм залучаються донори та інвестори в ці проєкти? Які країни є лідерами в цьому, чому на ваш погляд?
Зараз донори та інвестори залучені до робочої групи, що працює над планом відновлення. Вона збирає інформацію, аналізує її, залучає міжнародну експертизу і визначає чітку дорожню карту реалізації тих чи інших проєктів. Загальний план відновлення держави передбачає 10 років, тому зараз найголовніше — зрозуміти пріоритети, пропрацювати стратегію та перейти до її втілення.
Звичайно, водночас відбуваються поточні процеси. Наприклад, є організації, які допомагають постраждалим від атак замінювати вибиті вікна, зробити ремонт або відбудувати пошкоджені домівки. Але це точкова та несистемна робота.
Наразі над планом відновлення активно працюють Швейцарія, США, Франція, Польща. З цих чотирьох країн Одеська область найбільше поглибила відносини із Францією. Нещодавно ми підписали декларацію про співпрацю з владою регіону Прованс — Альпи — Лазурний берег. Як відомо, французи допомагають нам у воєнний час, вони також будуть підтримувати Одещину у повоєнному відновленні.
Які механізми будуть розроблятися для координації робіт з відновлення України, Одеського регіону?
Як говорив раніше, зараз йде формування та робота над самим планом відновлення. Буде некоректно говорити детально про механізми його втілення чи координації робіт, адже його пропрацювання триває. Повною картиною відбудови володіють лише робоча група та Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
Яким чином буде забезпечуватися прозорість, мінімізація корупційних ризиків?
Нам потрібна диверсифікована структура міжнародного та донорського контролю. Я маю на увазі, що нагляд над реалізацією того чи іншого проєкту повинні здійснювати профільні експерти з декількох країн. Це потрібно для того, аби відбувалася не лише перевірка України в контексті використання донорських коштів, а й перевірка самих спостерігачів іншими спостерігачами.
Адже шкідливе явище корупції є в багатьох країнах. Взаємний контроль допоможе нам максимально ускладнити бажання деяких людей «нагріти руки» на відновленні, ким би вони не були.
Як на міжнародному майданчику сприймають плани України з відновлення?
Відновлення України — це в хорошому сенсі «хайпова тема». Ледь не для кожного донора або країни важливо знайти своє місце в цьому процесі. Спочатку створився бренд незламності України, тепер набирає обертів бренд повоєнного відновлення нашої держави.
Наразі немає такого, аби ми переконували когось допомогти нам з відновленням держави. Частіше ця ініціатива походить від самих міжнародних партнерів. За таких умов важливо правильно відпрацювати ці пропозиції та добитися максимально ефекту від кожної з них.
Які галузі здаються найбільш привабливими для інвесторів зараз в Одеському регіоні ? Що ми повинні робити для збільшення цієї привабливості?
На перших місцях, звичайно, агропереробні підприємства, розвиток акваторії портів. Агресія росії, блокування наших морських шляхів та відновлення експорту через «зерновий коридор» продемонстрували міжнародним організаціям, ТНК та всьому світу важливість Одеси в питанні забезпечення європейських, африканських та азійських країн аграрною продукцією. Нагадаю, що ще рік тому через війну, що розв’язала росія, частина світу опинилася на межі голоду.
Фокус на експорті можна трансформувати в нові підприємства, розвиток портів та створення додаткової вартості для аграрної продукції, яку виробляє Україна. Маю на увазі не лише експорт сировини, а й забезпечення світу готовими виробами українських фермерів.
Щодо розвитку портової галузі — досвід повномасштабної війни показав нам важливість шляхів на Дунаї. Ми маємо зробити висновки та інвестувати в розвиток цих портів.
Окрім того, ми маємо ситуацію у якій багато бізнес-ідей не можуть бути реалізовані наразі лише за рахунок внутрішніх ресурсів. Я маю на увазі туризм та розважальну галузь. До перемоги України у війні підприємці цих сфер можуть пропрацювати бізнес-плани, а після — залучити інвестиції та розпочати роботу.
Як на ваш погляд, буде відбуватися інтеграція логістики до ЄС?
Я не є експертом з логістики, але ми вже маємо уявлення, що може відбуватися. Як відомо, деякі країни заборонили імпорт сировини з України в інтересах захисту своїх виробників. Думаю, в подальшому нам не уникнути цієї теми в наших відносинах з Європейським союзом.
Коли ЄС остаточно прийме Україну до свого складу, відбудеться вагоме територіально розширення всього об’єднання. Воно неминуче призведе до збільшення посівних площ та до зростання конкуренції фермерів всередині Європи. В інтересах України та наших виробників боротися за свою частку на європейському ринку. Аби ми були не лише сировинним придатком, а й реалізовували готову аграрну продукцію. Зрозуміло, що нам буде нелегко, але ця конкуренція піде на користь всьому союзу.
Який ефект для регіону ми отримаємо по проведенню ЕКСПО 2023? В короткостроковому та довгостроковому плані? Яких сфер це найбільше торкнеться?
Проведення виставки передбачає розвиток інфраструктури Одещини та транспортних вузлів інших регіонів. Наприклад, в самому регіоні під будівництво павільйонів відбудеться модернізація Хаджибейської греблі — екологічної проблеми, що Україна отримала у спадок ще з часів Радянського союзу.
Також під час зведення майданчика вирішать проблему полів зрошення — місця, куди стікаються 70% стічних вод міста. Більш довгостроковими наслідками виставки стане модернізація транспортної інфраструктури міста та регіону, будівництво нових доріг та розвиток готельно-розважальної галузі.
Щодо загального розвитку України — проведення Всесвітньої виставки в Одесі потребує розвитку логістичних шляхів, адже люди будуть приїжджати побачити ЕХРО й шляхом аеропортів Києва та Львова. Рішенням цих питань можуть бути нова швидкісна колія між столицею та Одесою, оптимізація маршрутів Укрзалізниці, модернізація аеропорту Ізмаїла або ж повноцінне відновлення аеродромів у Чорнобаївці та Миколаєві.
Очікується, що під час проведення ЕХРО 2030 до Одещини завітають щонайменше 19 мільйонів туристів, а участь в експозиції візьмуть 150 країн та декілька десятків організацій. Інвестиції в побудову виставкового майданчика складатимуть щонайменше 2,6 мільярда доларів. Ще 9 мільярдів доларів має бути інвестовано в загальний розвиток інфраструктури регіону та країни.
За попередніми оцінками, проведення виставки має збільшити валовий внутрішній продукт України щонайменше на додаткові 3%. Приблизно на стільки ж протягом 10 років збільшиться сума прямих іноземних інвестицій.
Розмову вели Олександр Сивак
та Тетяна Сівкова
