Україна стоїть перед ключовим викликом — перетворити свою транспортну галузь та адаптувати її до стандартів Європейського Союзу. Трансформування транспортної галузі в найближчі роки буде пов’язане зі вступом України до ЄС. Для досягнення вищих стандартів життя українському суспільству потрібно буде дотримуватися найвищих європейських норм у цьому стратегічно важливому секторі.
Leading expert of the Institute for Economic Research and Policy Consulting
Наші урядові та парламентські структури вже здійснили важливу роботу, виконуючи Угоду про асоціацію з ЄС. Проте, транспортна сфера залишається більше викликом, ніж успіхом. За оцінкою урядового порталу “Пульс Угоди”, рівень впровадження у транспортній галузі лише 55%.
З близько двох тисяч європейських транспортних актів можна виділити приблизно 170 основних, прийняття яких дозволить наблизити законодавство України до законодавства ЄС. Зазначимо, що деякі з них є прямими зобов’язаннями, встановленими Угодою про асоціацію, в той час як інші можуть бути предметом переговорів під час процесу вступу.
Серед найбільш пріоритетних завдань — нормалізація ринків послуг автомобільного транспорту та суспільно важливих послуг пасажирського транспорту, а також регулювання перевезення небезпечних вантажів та встановлення плати за використання автомобільних доріг загального користування. У морській галузі законодавство охоплює Кодекс торговельного мореплавства, норми щодо безпеки та рятувальних операцій, портову діяльність та державний нагляд за морським сполученням.
Реформування транспортного сектору в Україні — це не лише обов’язок перед Європою, але й можливість зміцнити економіку та підвищити якість життя громадян. Адаптація до європейських норм у цій галузі є необхідним кроком на шляху до успішного інтегрування в європейський простір.
Однак, урядові слід прискорити темпи реформ, оскільки шлях до європейської транспортної гармонізації вимагає важливих кроків. Приведення термінології українського законодавства у відповідність до норм ЄС є критичним завданням. Паралельно, прийняття основних документів, що регулюють ринки послуг та безпеку транспорту, стане наріжним каменем в цьому процесі. Невіддільною частиною цього стрімкого курсу стануть також зусилля з удосконалення морської галузі, охоплюючи безпеку мореплавства та регулювання портової діяльності.
Адаптація транспортної галузі України до європейських стандартів відкриває нові можливості та відзначає новий етап її розвитку.
Поглиблення нормативної бази у сфері морської безпеки та охорони навколишнього середовища є кроком у найбільшому напрямку для України у контексті її інтеграції до Європейського Союзу. В цьому важливому завданні, Україна може здивувати світ своїм вмінням швидко та ефективно адаптувати свою законодавчу базу до європейських стандартів.
Розглянемо кілька ключових європейських актів, що стосуються мореплавства. Директива ЄС 2022/993, яка визначає мінімальний рівень підготовки моряків, має сприяти підвищенню кваліфікації та знань моряків Європейського Союзу, а також узгодити стандарти підготовки та сертифікації з міжнародними правилами та технологічним прогресом.
Регламент ЄС 2019/1239 впроваджує європейське морське єдине вікно (EMSWe) для спрощення звітності для суден, що прибувають, перебувають та відходять з портів ЄС. Це новаторське рішення покликане досягти вищого рівня інтероперабельності між морськими національними єдиними вікнами та включає обмін даними за допомогою SafeSeaNet та інших систем.
Директива ЄС 2019/883 про портові приймальні споруди для відходів суден має стратегічне значення для захисту морського середовища від негативного впливу відходів. Введення непрямого збору для суден є суттєвим кроком у напрямку створення стійких та екологічно чистих портів.
Ще однією важливою директивою є ЄС 2017/2397, яка визначає умови та процедури для сертифікації осіб, що експлуатують судна внутрішніми водними шляхами Союзу. Це крок уперед у створенні єдиної стандартної системи кваліфікацій для моряків у державах-членах.
Регламент ЄС 2017/352, який встановлює рамки надання портових послуг та правила фінансової прозорості, є кроком до створення конкурентоспроможного середовища для портових операторів в Європейському Союзі. Дія Регламенту поширюється на бункерування, вантажно-розвантажувальні роботи, швартування, пасажирські перевезення, збір відходів і залишків вантажу з суден, лоцманські послуги в порту та навколо нього, буксирування. Країни ЄС можуть покладати на портових операторів зобов’язання щодо надання публічних послуг для забезпечення безперебійних і доступних послуг, наприклад, або з міркувань безпеки, захисту та охорони навколишнього середовища.
Регламент ЄС 2016/1035 про захист суден від неправильного ціноутворення спрямований на захист суднобудівників ЄС. Він гарантує, що судна не продаватимуться в ЄС нижче їхньої нормальної вартості конкурентами, які не є членами ЄС.
Директива 2014/90/ЄС про морське обладнання закріплює вимоги до сертифікації обладнання на суднах, що плавають під прапором ЄС, відповідно до міжнародних конвенцій.
Директива 2013/54/ЄС визначає відповідальність держав прапора (країн, де зареєстровані судна) за виконання Конвенції про працю в морському судноплавстві, узгодженої у 2006 році Міжнародною організацією праці. Країни ЄС мають гарантувати, що умови життя та праці моряків на суднах, що плавають під їхнім прапором, відповідають і продовжують відповідати мінімальним світовим стандартам для забезпечення права всіх моряків на гідні умови життя і праці, незалежно від їх громадянства і незалежно від прапора суден, на яких вони служать.
Завдяки цим законодавчим інструментам ЄС, Україна вирішує не лише завдання наближення свого законодавства до європейських стандартів, але й забезпечує найвищий рівень морської безпеки та дбає про навколишнє середовище для майбутніх поколінь.
