Які наслідки від загарбницьких дій рф на аграрну систему всього світу? Як можуть підвищитися ціни на продукти харчування, якщо не буде справно працювати «зернова ініціатива» ? Посуха та зміна логістики, які тенденції ринку АПК? Журнал «Судноплавство» взяв інтерв’ю у Миколи Горбачьова, Президента «Української зернової асоціації», де ви знайдете відповіді на ці питання.
Mykola Gorbachev
President of Ukrainian Grain Association
Зерновий коридор: географія експорту зернових та олійних за 3 місяці, тис. т
Динаміка виробництва пшениці в світі, млн тонн
Як змінилася продовольча система у світі та в Україні?
Після кількох «ковідних» років, війна росії проти України завдала чергового удару по продовольчій безпеці світу і спричинила ще більшу кризу на продовольчому ринку – ціни на зерно стрімко пішли вгору. Окрім того, вартість засобів захисту рослин, добрив та пального теж виросла, що ще більше чинило тиск на зростання цін на продовольство.
Фактично зупинка експорту зерна з України поставила на межі голоду велику кількість країн, що розвиваються та, особливо, бідних країн, яким допомагає ООН через свою продовольчу програму допомоги. Адже якщо фізично зерно з України можна було б замінити, зрослі ціни на нього не дозволяють цим країнам закупити достатню кількість зерна. Ось чому для світу вкрай потрібен був «зерновий коридор», що українське зерно, доброї якості й прийнятної для світу ціни, могло дістатися тих країн, які найбільше його потребують.
Динаміка відвантажень пшениці з ключових країн-експортерів, млн тонн
Динаміка попиту та пропозиції пшениці у світі, млн тонн
Як змінився експорт продуктів харчування у світі: переорієнтація обсягів у цьому маркетинговому році?
Найбільше на ситуацію у світі вплинула війна росії проти України. Оскільки Україна є фактично «житницею світу» – входить до п’ятірки найбільших експортерів зернових та олійних, то вибуття України зі світового ринку мало колосальні наслідки для багатьох країн, що розвиваються та бідних країн, переважно в Африці та Азії. Але така ситуація також негативно вплинула на Європу, в якій продовольча інфляція сягнула двозначних цифр вперше за декілька десятків років.
Дефіцит зерна на світовому ринку через блокування росіянами українського експорту змусив багато країн шукати можливості купити зерно в Європі, США та Латинській Америці. Проте ціни на таке зерно тепер вищі й доставка з цих регіонів до країн Африки та Азії значно дорожча, аніж доставка морським шляхом з України.
Які фактори зумовили скачки цін, та чого слід ще чекати у наступному маркетинговому році (МР)?
Вище ми вже згадали, що до зростання цін на світовому ринку найбільше доклалась війна росії проти України та зупинка через це українського експорту зерна. Ситуація наступного року може значно погіршитися через брак і високі ціни на мінеральні добрива, засоби захисту рослин та пальне. Це змусить українських аграріїв або вносити менше добрив та засобів захисту, що негативно вплине на врожайність культур і як наслідок врожай буде значно меншим. Або ж змусить аграріїв переорієнтуватися на інші культури, які менш вибагливі до добрив та засобів захисту, або ж не сіяти взагалі. В результаті дефіцит зерна на світовому ринку значно зросте.
Також не варто відкидати погодні умови. Наприклад, в цьому сезоні погодні умови значно погіршили врожай кукурудзи та її якість в США. Що також буде тиснути на ціни на неї на американському та світовому ринку.
Поєднання таких факторів як несприятливі погодні умови та брак міндобрив і ЗЗР може значно вплинути на врожайність культур і як наслідок врожай буде значно меншим. Це посилить дефіцит зерна на ринку і подальше зростання цін.
Запаси основних експортерів пшениці
Міжнародні щоденні експортні пропозиції FOB
*Note on FOB prices: Argentina- 12.0%, up river; Australia- average of APW; Kwinana, Newcastle, and Port Adelaide; Russia – Black Sea- milling; EU- France grade 1, Rouen; US- HRW 11.5% Gulf; Canada- CWRS (13.5%), Vancouver
Які є способи регулювання внутрішніх цін на зернові?
Ми прагнемо долучитися до клубу цивілізованих держав з ринковою економікою, тому будь-яке регулювання на ринку зерна – це крок назад від цієї мети. Окрім того, Україна є експортером зерна, а це означає, що ми виробляємо значно більше, аніж можемо спожити самостійно. Тому внутрішній ринок зерна насичений і не потребує регулювання. Ба більше, в умовах обмеження експорту зерна – ціни на внутрішньому ринку значно нижчі, аніж на світовому саме через великий профіцит. Навпаки, держава повинна сприяти експорту, щоб ціни на зерно були вищими, і аграрії могли покрити свої витрати внаслідок таких цін і мали змогу проводити наступні посівні кампанії.
В іншому випадку, якщо аграрії не зможуть продати зерно за прийнятними для них цінами, які покривали б їхні витрати, вони не будуть сіяти поля під наступний врожай, оскільки збанкрутують. Така ситуація вже створить проблеми для продовольчої безпеки України, а для світу вона ще більше погіршиться. Адже щоб відновити виробництво продукції буде потрібно кілька років.
Як змінилася урожайність в цьому сезоні в Україні та світі?
Врожайність цьогоріч, хоча дещо й знизилася у порівнянні з минулим роком (близько 10%), загалом досить добра. А от врожайність наступного року може бути значно нижчою, оскільки аграріям бракує коштів на міндобрива, засоби захисту тощо. Також багато залежатиме від погодних умов, як при сівбі, так і при вегетації рослин аж до моменту збору врожаю.
В Європі через доволі сильну посуху в цьому році, яку порівнюють до масштабних посух, які стаються раз на кількасот років, врожай значно нижчий, аніж прогнозували. Так, наприклад, якщо в червні в ЄС очікували врожай 66 млн т кукурудзи, то вже в жовтні прогноз врожаю складає 50 млн т. Подібна ситуація склалася і в США. Україну дивом просто обійшла ця посуха, хоча й зачепила трохи деякі регіони. Натомість Австралія очікує майже рекордного врожаю пшениці цьогоріч – на рівні 36 млн т.
Які нові маршрути з’явилися та можуть стати привабливими для того, щоб стати постійними шляхами перевезення зерна після завершення війни?
З блокадою українських портів, українці намагалися налагодити експорт зерна через сухопутний кордон та дунайські порти. Але загалом ці шляхи не дозволяють експортувати більше ніж 3 млн т зерна на місяць. А якщо взяти до уваги, що на момент блокади портів, в Україні залишалося близько 26 млн т зерна, з яких орієнтовно 21 млн т потрібно було експортувати, то для вивезення цього обсягу потрібно було б 7 місяців. А ми ж отримали новий врожай вже влітку, який потрібно десь зберігати, і який теж потрібно експортувати.
Альтернативні шляхи для експорту не виправдали надій, оскільки вартість логістики фактично залишає фермеру мізер від ціни і значні збитки. За таких умов більшість аграріїв би збанкрутувала, оскільки б не покрила б навіть своїх затрат.
Окрім того, інфраструктура країн ЄС просто не готова до транспортування таких обсягів українського зерна: ні залізниця, ні європейські порти.
На мою думку, створені вже перевантажувальні об’єкти на кордоні з ЄС зможуть бути цікавими експортерам, які в основному відправляють свою продукцію до країн Європи, в основному її центрально-східної частини.
Криза та які зміни ви прогнозуєте, якщо не буде продовження зернової угоди?
Якщо “зернова угода” не буде подовжена, тоді світ знову порине у глобальну продовольчу кризу та загрозу го-лоду стане ще більшою. Водночас це негативно вплине і на український аграрний сектор. Якщо вітчизняні аг-рарії не зможуть реалізувати вирощений ними врожай, то вони збанкрутують. За таких умов посівні площі під пшеницею, кукурудзою та ячменем значно скоротяться, що поглибить світову кризу на кілька років. Разом з тим, продовольчій безпеці України нічого не загрожує, бо ми споживаємо лише 20-25% від виробництва.
Тому я переконаний, що світ знайде аргументи для російського агресора, щоб “зернова угода” продовжилась, і краще щоб її продовжили відразу на рік, щоб аграрії, експортери та покупці могли прогнозувати свою роботу.
Як завадити світовій кризі та нестачі зернових?
По-перше, зупинити загарбницьку війну росії проти України!
Як я вже зазначив, для уникнення дефіциту зерна на світовому ринку потрібно, щоб Україна залишалася активним глобальним гравцем на ньому. Інакше світу не уникнути дефіциту зерна, а отже зростання цін по всьому продовольчому ланцюжку. Адже зерно – це не тільки виробництво хліба, це також крупи, макарони, виробництво м’яса, а також багатьох інших продуктів харчування.
Скільки планується експортувати зерна в Україні в поточному сезоні?
Ми розглядаємо два сценарії: коли «зерновий коридор» продовжить свою роботу, та коли Україна буде експортувати лише через порти Дунаю та ЖД і авто переходами з Європою. Тож за першим сценарієм ми зможемо експортувати 50-55 мільйонів тонн зернових та олійних, а без «зернових коридорів» цього сезону експорт з України складе близько 32-33 млн т зернових та олійних через дорожнечу логістики альтернативними маршрутами та неспроможністю інфраструктури Європи обробити великі обсяги українського зерна.
Розмову вів Олександр Сивак
