2024 рік виявився важким для чорноморського фрахтового ринку. Експорт зернових з України, одного з ключових драйверів чорноморського судноплавства, зіткнувся зі значними труднощами. Посуха, тривалі воєнні дії, зміни в регуляторній політиці та нестабільне глобальне ринкове середовище ускладнили торгівлю зерном і, як наслідок, зменшили обсяги експорту. Підбиваємо підсумки року з Павлом Лисенком, аналітиком ASAP Agri та фрахтовим брокером Atria Brokers.
Україна: експорт зернових-24/25, млн тонн & % за рік
МАЛОТОННАЖНІ СУДНА: СУДНОВЛАСНИКИ ПРАЦЮЮТЬ У ЗБИТОК
Серед усіх сегментів тоннажу найбільше постраждали власники малих суден (Coaster) та барж. “Український «Зерновий коридор», який працює під військовим контролем, продовжує обслуговувати більшість зернових вантажів, залишаючи менше обсягів для портів на Дунаї. Це значно звузило перспективи експлуатації барж і малих суден. Фрахтові ставки на перевезення 3 тис. тонн кукурудзи на маршруті Ізмаїл-Мармара знизилися майже вдвічі у порівнянні з минулим роком: приблизно 28–29 дол./тонну у середині грудня минулого року проти 17–18 дол./тонну цього року.
Динаміка фрахтових ставок на перевезення кукурудзи коастерами 6 тис. т та хендісайз 25 тис т, дол/тонну
Варто зазначити, що доходи судновласників на цьому маршруті зараз нижчі за їхні операційні витрати. Щоденні операційні витрати на судно тоннажністю 3 тис. тонн складають близько 1500 дол./день. Тим часом поточні щоденні доходи (TCE) від перевезення кукурудзи з Ізмаїлу до Мармари на рівні близько 1000 дол./день, якщо баластувати безпосередньо з якірної стоянки в Сулині. Таким чином, власники малих суден, що працюють з українських портів, навіть не покривають свої витрати.
ЗЕРНОВИЙ КОРИДОР ОЖИВИВ РИНОК, АЛЕ НЕНАДОВГЛО
Зазвичай цей період є дуже активним. Експорт зерна з України набирає обертів із липня та досягає піку в останньому кварталі року. Літні місяці 2024 року, зокрема липень, серпень і вересень, принесли пожвавлення експорту зерна з України завдяки повноцінному функціонуванню зернового коридору. Це дозволило суттєво збільшити потік товарів, полегшуючи внутрішній логістичний тиск у період збирання врожаю.
Проте, запроваджені у грудні урядові обмеження, включаючи обов’язкову реєстрацію платників ПДВ та встановлення мінімальних експортних цін, створили нові перешкоди для експортерів. “Цього сезону українські експортери зіткнулися з серйозними проблемами через постійні перевірки вантажних документів, ініційовані владою. Як результат — затримки поставок, арешти суден і складнощі з отриманням страхових виплат за воєнні ризики. Ситуацію додатково ускладнили фальшиві фітосанітарні сертифікати та тривалі перевірки документів турецькими органами, що призвело до суперечок щодо платежів та простоїв суден,” — коментує Іван Касинюк, партнер AGA Partners.
У результаті грудень, який зазвичай відзначається передсвятковим ажіотажем, коли учасники ринку поспішають виконати контракти, цього року видався незвично спокійним. Експерти зазначають, що цей сезон може стати найменш прибутковим для судновласників за останнє десятиліття.
БАРЖІ: ВІД БУМУ ДО КРИЗИ
Сегмент барж також переживає труднощі, попри бум у 2022–2023 роках. Нині фрахтові ставки на перевезення важкого зерна з Ізмаїлу до Констанци становлять близько 8–9 EUR/тонну порівняно з 20 EUR/тонну за аналогічний період минулого року.
ВЕЛИКОТОННАЖНІ СУДНА: ВИКЛИКИ ТА ОБМЕЖЕННЯ
Для більших сегментів, таких як Handysize і Panamax, ситуація також залишається складною для судновласників. Дисбаланс тоннажів і вантажів у Чорному та Середземному морях є досить гострим. Щоденні доходи (TCE) для суден класу Handysize при перевезенні зерна з українських портів у грудні вже наближаються до рівня операційних витрат. Ослаблений попит Китаю на кукурудзу ще більше обмежує можливості зайнятості для більших суден у цьому регіоні. USDA знизило прогноз імпорту Китаєм кукурудзи у 2024/25 маркетинговий рік вже на 40% на рік – до 14 млт тонн, посилаючись на значні внутрішні запаси та слабший попит від місцевої тваринницької промисловості.
Крім того, імпортери все імпортери все більше переорієнтуються на альтернативних постачальників, таких як Бразилія та США, які скористалися рекордними врожаями для домінування на глобальному ринку.
“Іспанія фактично відвернулася від української кукурудзи, обравши американські поставки — такого не було вже шість років,” — заявляє Артем Рожков, співзасновник Atria Brokers та ASAP Agri. “Чому? Бо для них це банально дешевше. Бразильська кукурудза? Надто дорога. Українська? Проблем з якістю цього року немає, але ціну вони не тягнуть. У результаті американська кукурудза просто витіснила нас із іспанського ринку і тепер диктує свої правила.”
ПЕРСПЕКТИВИ НА ПОЧАТОК 2025 РОКУ
Щодо короткострокових перспектив, відновлення ринку малих суден не очікується, оскільки святковий сезон уже в розпалі. Навіть якщо активність відновиться в середині січня, коли більшість учасників ринку повернеться, значне зростання ставок малоймовірне через необхідність очищення накопиченого списку тоннажів після святкового затишшя.
Для суден класу Supramax і Panamax ринкова продуктивність значною мірою залежатиме від попиту Китаю на імпорт кукурудзи, який поки що залишається невизначеним. У той же час квоти Туреччини на імпорт кукурудзи та зміна постачальницьких пріоритетів Китаю можуть відіграти важливу роль у визначенні динаміки ринку на початку 2025 року.
“На початку грудня Україна продала один Панамакс кукурудзи до Китаю, але розраховувати на суттєве збільшення попиту з цього напрямку поки що не варто,” — коментує Христина Серебрякова, СEO ASAP Agri. “Ця угода була укладена покупцем, який поспішав використати свою відкриту імпортну квоту, щоб уникнути її зменшення наступного року. У цей час українські експортери все більше звертають увагу на Туреччину, де ринок чекає оголошення нової імпортної квоти на кукурудзу обсягом 1 млн тонн із митом у 5%. Це може відкрити нові перспективи для активізації торгівлі.”
Однак, попри всі виклики, стійкість зернового сектора та адаптація операційних процесів залишають надію для судновласників, які продовжують працювати в умовах дедалі складнішого середовища. ASAP Agri завжди аналізує усі проблеми фрахтового ринку у блозі з Павлом Лисенком, аналітиком ASAP Agri та фрахтовим брокером Atria Brokers.