Bogdan Andriitsev
Третій місяць Росія веде війну проти України. І весь світ відчуває на собі її наслідки. Глобальні ціни на сировинні товари стрімко зростають. Споживча інфляція різко прискорилася. Світ стоїть на порозі продовольчої кризи, а Європа – енергетичної. Відбувається глобальне переформатування виробничих ланцюжків, що супроводжується справжньою логістичною революцією. Це створює великі глобальні виклики, але й епохальні можливості.
Від початку війни індекс S&P GSCI (24 види сировини) зріс на 20%. Ця тенденція триватиме, доки глобальні торговельні потоки не пристосуються до нових реалій. Поки Захід готується до запровадження повного ембарго на російські енергоносії, світові ціни на нафту, природний газ та вугілля залишатимуться високими. Але це тільки одна сторона медалі. Існує ще два чинники, які докорінно міняють транспорт і логістику.
По-перше, трубопроводи, які транспортували нафту й газ із Росії до Європи, спорожніють. «Північний потік-2» закрили як політично недоцільний. Через санкції така сама доля спіткає й інші нафто- та газогони, зокрема які проходять через Україну. Нам уже треба задумуватися, як використовувати свій трубопровідний транспорт у нових умовах. Воднева стратегія ЄС дає відповідь на це питання: Україна має стати для Європи ключовим постачальником водню, який виготовлятиметься із відновлюваних джерел енергії здебільшого на чорноморському узбережжі. З іншого боку, на перших порах ці обсяги енергоносіїв потрібно буде возити до ЄС іншими видами транспорту – здебільшого морським. Це призведе спочатку до стійкого зростання тарифів на перевезення, а потім – до розквіту суднобудування у світі.
По-друге, возити в Європу блакитне паливо з США та Катару, нафту – із Близького Сходу, а вугілля – із ПАР об’єктивно дорожче, ніж постачати з Росії. Те саме стосується транспортування російської нафти до Індії чи Китаю. З одного боку, це збільшуватиме вартість енергоносіїв для кінцевого споживача. З іншого – спрямує суттєвий грошовий потік транспортним компаніям, які отримають величезні можливості для здійснення капіталовкладень та модернізації флоту. Вага суднобудування як галузі глобальної економіки значно зросте. Це не тільки дасть поштовх для розвитку суднобудівним країнам, а й створить необхідні передумови для якісного стрибка – переводу суден на енергоефективні технології, зокрема на паливні елементи на основі водню. Завдяки цій тенденції для українського суднобудування могли б відкритися прекрасні перспективи. Але, на жаль, переважна більшість наших корабелів розташована або під окупацією, або неподалік від зон ведення активних бойових дій.
У сегменті насипних вантажів трансформація не менша. Довжина шляхів доставки зростає, що створює додаткове навантаження на морський флот у світі. З іншого боку, наразі будучи відрізаною від моря, Україна змушена переорієнтовувати експортні потоки агро- та металопродукції на залізничний, меншою мірою автомобільний транспорт. У 2021 році морські порти України перевалили 153 млн тонн вантажів. За цей же період залізниця перевезла 314 млн тонн на середню відстань 575 км. Тепер ця відстань може подвоїтися, а обсяг перевезених вантажів зросте. У короткостроковому періоді виявлятимуться значні вузькі місця. У довготривалій перспективі ця трансформація збільшить потребу в додатковому рухомому складі, а також у розвитку інфраструктури.
У сегменті контейнерних перевезень найбільше зміняться торговельні потоки між ЄС та КНР. У рамках ініціативи «Один пояс – один шлях» Китай розвивав сухопутні транспортні артерії до Європи, значна частина яких пролягала через Росію та Білорусь. Тепер ЄС просто відмовиться працювати через цей маршрут. Доведеться шукати новий. Від цього або виграють країни, розташовані на південь від Росії (хоча якщо деякі з них допомагатимуть РФ уникати ізоляції, то санкції може бути застосовано і проти них), або відбудеться переорієнтація товаропотоків на морський транспорт. За даними The Wall Street Journal, якщо із залізниці на морський транспорт перевести весь обсяг товарів, то морські перевезення зростуть на 8%. Це величезне збурення, а водночас епохальна можливість для розвитку.
