Дмитро Чалий: На Конференції директорів Дунайських пароплавств ми обговорювали не тільки ризики, але і можливості

На правах реклами

63-я Конференція директорів Дунайських пароплавств – учасників Братиславських угод (КДДП) відбулася 17-18 жовтня 2018 року в Будапешті. Крім делегації ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», у роботі конференції брали участь представники півтора десятка дунайських пароплавств і судноплавних компаній-учасників Братиславських угод, а також підприємств і організацій, діяльність яких пов’язана з водним транспортом і дунайським судноплавством. Про КДДП та про її підсумки журналу «Судноплавство» розповів голова Правління ПрАТ «УДП» Дмитро Чалий.

– Дмитре Сергійовичу, 63 роки поспіль КДДП збирає серйозних і авторитетних учасників на свої засідання. Перелік тем ще не вичерпано?

– До порядку денного засідань КДДП включаються питання, які сприяють реалізації Братиславських угод. Перші з цих угод були підписані в Братиславі ще в 50-х роках минулого століття, і сьогодні разом із Договором про співробітництво дунайських пароплавств, який був підписаний також у Братиславі у 1992 році, вони визначають основні комерційно-правові умови співпраці при перевезенні зовнішньоторговельних вантажів на Дунаї.Договором і Угодами визначено, що основною формою співпраці учасників угод є Конференція директорів Дунайських пароплавств, яка розглядає і ухвалює рішення з усіх питань, що входять в сферу дії Договору про співробітництво, а також з питань, пов’язаних з дотриманням Договору його учасниками. Договором встановлено, що керівним органом КДДП є пленарне засідання учасників Братиславських угод, на якому приймаються всі рішення, а також регулюються правила організації і проведення КДДП та класифікуються питання, які там розглядаються.

На 63-й КДДП ми обговорювали розвиток інфраструктури дунайського судноплавства, технічний стан флоту, особливості роботи в портах, детально розглядали проблемні питання організації роботи флоту на лімітуючих ділянках Дунаю, а також взаємодію з владами придунайських країн та європейськими інституціями з питань безпеки судноплавства.

Втім перелік тем, які розглядаються на КДДП, окреслюється не лише Договором про співробітництво і рамками Братиславських угод, але й важливими сполученими темами, які впливають на умови транспортних перевезень на Дунаї. Наприклад, ми багато говорили про стан дунайського судноплавства, про економічні умови та обстановку на ринку перевезень, про транспортну політику ЄС і необхідність ефективної інтеграції транспортного коридору Рейн-Дунай в мережу інших загальноєвропейських водних шляхів і транспортних коридорів. Але у підсумку більш за все ми говорили про Дунай. 

– Але ж Дунай є спокійною рівнинною річкою – хіба він здатен на якісь сюрпризи?

– Сюрпризи від Дунаю давно відомі – це мілководдя, повноводдя та льодостав. Причому мілководдя навіть сюрпризом не можна вважати. Це скоріше звичне передосіннє явище, адже Дунай живиться водою в основному влітку за рахунок сніготанення в Альпах і дощових опадів – як правило ці ресурси під осінь слабшають.

Проте можна впевнено сказати, що дунайський флот здебільшого працює в умовах систематичного мілководдя. А це – погіршення керованості суден, падіння швидкості при збільшенні енергетичних витрат, зменшення корисного завантаження, що погіршує як безпеку, так і економічну ефективність судноплавства.

Отже для учасників Братиславських угод найважливішим питанням засідань КДДП є важкі судноплавні умови на Дунаї через тривалу відсутність необхідних для судноплавства глибин. Саме цій темі приділяється найбільше уваги.

Наприклад, на цій конференції за дорученням попередньої КДДП делегація румунського пароплавства «Навром СА» звітувала про врегулювання ситуації з днопоглиблювальними роботами на румуно-болгарській ділянці Дунаю. Це була детальна презентація в якій нам були показані схеми і профілі певних ділянок річки. Румуни чимало постаралися, щоб зазначені роботи і інші заходи розпочалися і виконувалися.

Ще ми заслухали делегацію болгарського пароплавства «БРП» про підсумки тендера і виконаних днопоглиблювальних робіт в секторі Дунаю, що знаходиться в відповідальності Болгарії – всі учасники КДДП водять там свої каравани, для них це вкрай важлива інформація. 

– Чи ініціювала розгляд якихось питань делегація ПрАТ «УДП»?

– Так, ми підготували декілька питань для розгляду, зокрема інформацію щодо практичного застосування «Меморандуму про основні принципи співробітництва пароплавств з організації судноплавства в умовах мілководдя в районі перекату Лута і на інших лімітуючих ділянках Дунаю», який був підписаний в 2003 році.

За результатами обговорення цього питання відзначалося, що передбачені Меморандумом заходи не можуть забезпечити гарантований рух караванів і одиночних суден через перекати в критичних умовах мілководдя. Тому Конференція вирішила звернутися до Дунайської комісії для підготовки звернень до морських адміністрацій Болгарії та Румунії, які здійснюють контроль судноплавства в районі перекату Лута, а всім пароплавствам – учасникам Братиславських угод ще раз ознайомити капітанів своїх суден з текстом Меморандуму, вимагати від них координувати свої дії з капітанами суден інших пароплавств під час проходження лімітуючих ділянок Дунаю, суворо дотримуватися положень Меморандуму, особливо в частині дотримання черговості проходження перекатів і ретельно оцінювати ризики при ухваленні рішення про прямування через поріг з осадками, які перевищують прохідні. Також у період мілководдя в обов’язковому порядку здійснювати взаємне інформування пароплавств – учасників Братиславських угод про навігаційні умови на лімітуючих ділянках Нижнього Дунаю.

– Ви зазначили, що делегація ПрАТ «УДП» підготувала на КДДП декілька питань.

– Так, ми також надали інформацію про діяльність ПрАТ «УДП» за період 2017-18 років, а ще звітували про виконання доручення 62-й КДДП щодо роботи з Кабінетом Комісара Європейської Комісії з питань транспорту – по створенню дієвого механізму підтримки і розвитку дунайського судноплавства. За результатами нашого звіту КДДП ухвалила рішення створити робочу групу експертів з представників декількох пароплавств для продовження переговорів з Кабінетом Комісара і доручила ПрАТ «УДП» координувати роботу з цього питання.

Також на підставі ще однієї нашої доповіді і презентації Конференція доручила ПрАТ «УДП» у визначений термін підготувати проект інформаційної системи для інформування про діяльність як КДДП, так і пароплавств-учасників БУ.

– Які ще важливі рішення ухвалила 63-я КДДП?

– На мою думку, дуже важливим було рішення про необхідність здійснити перегляд і актуалізацію положень і умов Договору про співробітництво та чинних Братиславських угод. Ми визначили процедуру, за якою буде здійснюватися ця робота, і надали відповідні доручення пароплавствам-учасникам БУ. Це нормальний процес: через трансформації економічних і правових умов, ревізія цих документів відбувалася і раніше – як в договір, так і в угоди вже вносилися зміни, застарілі положення скасовувалися, дія деяких угод призупинялася. 

– Ви задоволені результатами роботи КДДП?

– Так. Задоволений плідною роботою і тим, що всі запропоновані з боку делегації ПрАТ «УДП» пропозиції та поправки були відображені в Протоколі 63-ї КДДП. За результатами роботи Конференції ПрАТ «УДП» вже підготувало конкретні пропозиції до Міністерства інфраструктури України.

Мені дуже сподобалося відповідальне ставлення учасників Братиславських угод до своїх обов’язків і наданих доручень. З’явилася впевненість що разом ми можемо подолати чимало проблем, яких у дунайських пароплавств вистачає. І хоча учасники КДДП є конкурентами на ринку дунайських перевезень, вони хочуть мати цивілізований ринок – і тому зуміли поєднати свої зусилля для розвитку ефективної співпраці в комерційно-правових, економічних, експлуатаційних, технічних та інших питаннях, що стосуються забезпечення вантажоперевезень у міжнародному дунайському сполученні. Відчувалося, що метою учасників є не гонитва за своїм прибутком, а забезпечення сталого постійного зростання ринку дунайських перевезень на основі взаємної економічної вигоди.

Ми обговорювали не тільки ризики, але і можливості, шукали механізми вирішення спільних проблемних питань, дискутували щодо шляхів підвищення привабливості дунайського судноплавства.

– Судячи з усього КДДП сприяє удосконаленню професійних знань?

– Безумовно, там відбувається постійний обмін досвідом, який дає не лише взаємозбагачення. Він також допомагає зрозуміти, на якому рівні ти сам знаходишся, дає поштовх до нових ідей. У нас дуже специфічний ринок і іншої такої можливості як КДДП для обміну досвідом і знаннями просто не існує. Я перший раз брав участь в цьому заході, але спілкуючись зі своїми колегами, зрозумів що для них КДДП має стратегічне значення. Вони є бізнесменами, а бізнесмен має бачити перспективи, відчувати тенденції, розуміти напрямки розвитку – щонайменше щоб знати, чи вкладатися в довгострокові проекти, наприклад в модернізацію та оновлення флоту, нові технологічні системи перевезення вантажів. Будь-якому бізнесу потрібна перспектива – надійна і зрозуміла. КДДП дає своїм учасникам потрібні орієнтири.

– Чим ще Вам запам’яталася конференція в Будапешті?

– Конференція є корисною не лише з точки зору участі в дискусіях, ухвалення рішень, обміну досвідом та інформацією під час пленарних засідань – вона також надає можливість познайомитися з колегами, обговорити спільні проекти і розширити професійне коло спілкування. «За лаштунками» конференції відбувалося багато цікавих зустрічей і фахового спілкування. На КДДП були присутні не лише пароплавства, але й вантажовласники, портові, фрахтові, агентські, експедиторські, брокерські, страхувальні та інші компанії й організації, які мають зацікавленість у розвитку перевезень на Дунаї. КДДП виявилася чудовою платформою для встановлення ділових контактів і розвитку професійних взаємостосунків.