На початку вересня в Україні стартувала науково-дослідна експедиція «Дніпро-2018». Спеціалісти Держгідрографії спільно з НАН України досліджували акваторію Канівського водосховища річки Дніпро. Експедиція працювала в рамках пілотної науково-технічної програми. Про мету та перспективи ініціативи говоримо з керівником Держгідрографії Олександром Щипцовим.
Вітаю, пане Олександре.
- Як я розумію, мова йде про багатогранне завдання, яке Ви поставили собі і своїй команді. Почнемо з першого кроку. Експедиція. Яка її мета?
Все просто і складно одночасно. Один з головних китів, на якому стоїть Держгідрографія – це безпека судноплавства. Другим є наука. Тому, я запропонував своїй команді активізувати науково – дослідну діяльність. Так народився спільний з НАН України проект програми «Океанографічне і гідрографічне вивчення морського і річкового середовища в інтересах підвищення ефективності навігаційно-гідрографічного забезпечення безпеки судноплавства». Програма розрахована на період з 2018 до 2022рр. Практику спільних з НАН України науково-технічних заходів ми розпочали з комплексної річкової науково-дослідної експедиції «Дніпро-2018». Головною практичною метою Програми є безпека судноплавства.
- Олександре, Ви сказали, що все просто і складно одночасно. Що саме мали на увазі?
Щодо «просто». Наука – це запорука розвитку. Тому з вибором шляху в мене не було жодних вагань. Потреба в наукових-дослідженнях Азово-Чорноморського басейну і внутрішніх водних шляхів критично зросла. На жаль, через події 2014 року ми втратили значну частину науково-дослідного флоту та вітчизняної інформаційної бази океанографічних досліджень. Наразі наші завдання – забезпечити у повному обсязі дослідницьку діяльність, відновити міжнародний обмін океанографічними даними під егідою МОК ЮНЕСКО та запровадити сучасні інформаційні технології обробки результатів досліджень, їх збереження та використання.
- А що тоді складно…?
Там де наука, завжди присутні багатовекторні проблеми. Моїй команді поталанило, нашу ініціативу підтримали в НАН України. Також, важливо, що в нас є підтримка держсекретаря Мінінфраструктури Андрія Галущака, заступника Міністра Юрія Лавренюка й у цілому Міністерства. Складність у самому завданні. Природа мінлива. Зокрема, Дніпро – це потужна і складна річка. Змінюється клімат, динаміка водних процесів, тощо. Важливо постійно відстежувати ці зміни і прогнозувати їхній вплив. Як це зробити? Розвивати науку.
- Розкажіть наскільки вдалою була експедиція і яких результатів досягли?
Річкова експедиція – це перший крок. Тому ще зарано робити висновки. Але готовий сказати, що якістю проведених досліджень ми задоволені. Наша спільна команда пройшла 360 км акваторією Канівського водосховища р.Дніпро на судні «Дельфін». Були виконані гідроакустичні, гідрографічні, гідрологічні дослідження з використанням наукового обладнання, деякі з нього власної розробки. Результати опрацьовуються.
- Експедицію Дніпром ви називаєте пілотним проектом. Реалізація цілісної програми залежить від його успіхів?
Наразі спеціалісти Держгідрографії та Наукового гідрофізичного центру НАН України за дорученням Мінінфраструктури та НАН України розробляють обґрунтування реалізації програми. Сподіваємося, що доводи спеціалістів щодо необхідності реалізації зазначеної програми будуть переконливими. У цьому питанні вважаю не зайвим аргументом і результати експедиції «Дніпро-2018».
6. Після експедиції «Дніпро – 2018», ви плануєте експедицію «Чорне море-2018». В чому суть?
Так, в жовтні друга експедиція вийде в Чорне море, район досліджень – Одеська затока. Море – це потужна екосистема. Експертна група вимірюватиме фізичні параметри моря. Від його «поведінки» напряму залежить життя на суші, тобто життя кожного з нас. Це і вплив клімату, стан берегів, атмосфера над морем, зміна рельєфу морського дня. Все це впливає на безпеку судноплавства. Зібрана інформація буде використана для оперативних повідомлень мореплавцям і поповнення фонду океанографічних даних.
7. Ви говорите про створення сучасного автоматизованого банку цифрових океанографічних даних. Якщо говорити в практичній площині, про що предметно йде мова?
Розвинені морські держави приділяють значну увагу збору та обробці океанографічних даних. Зрозуміло, що для глобальної оцінки процесів у Світовому Океані, потрібна як скоординована діяльність науковців так і сучасна технологія обробки великих масивів даних. Таким чином автоматизований банк цифрових океанографічних даних – це інструмент накопичення, обробки, зберігання і розповсюдження наукової інформації про Світовий Океан.
8. Що наразі представляє собою національна колекція морських і річкових навігаційних карт України?
В 2011 році філія нашої установи «Укрморкартографія» отримала державну премію України в галузі науки та техніки. Тобто ми посідаємо топ-рівень з національної колекції навігаційних карт. Наразі наша колекція – це понад 700 електронних, паперових навігаційних карт, понад 100 комірок електронних карт, десятки альбомів та посібників для плавання. Все це невід’ємна частина національної системи навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах України.
- Пане, Олександре Ваша ставка на розвиток науки допоможе Держгідрографії відповідати високим стандартам, які Міжнародна асоціація маячних служб планує ще підвищити?
Ми постійно працюємо над підвищенням стандартів безпеки. Це наше основне завдання. Інша річ, якщо рекомендації Асоціації маячних служб щодо високих стандартів стануть вимогою. Це очікувана перспектива майбутнього. Але Держгідрографія заздалегідь готується до цього. Підтвердження – рішення науково-технічної ради Держгідрографії стосовно розробки стратегічного плану розвитку навігаційно-гідрографічного забезпечення відповідно до Керівництва МАМС.
